Організація  дистанційного  навчання

Методичні матеріали

Биков В. Ю., Кухаренко В. М., Сиротинко Н. Г., Рибалко О. В. Технологія розробки дистанційного курсу: Навчальний посібник / За ред. В. Ю. Бикова та В. М. Кухаренка. – К.: Міленіум, 2008. – 324 с.

​Литвиненко О.В. Використання тестових технологій на основі Google-форм

Дистанційне навчання: психологічні засади : монографія // [М.Л. Смульсон, Ю.І. Машбиць, М.І. Жалдак та ін.] ; за ред. М.Л. Смульсон. — Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2012. — 240 с.

Он-лайн ресурси

База освітніх ресурсів

Освітній он-лайн ресурс «Школа сучасних знань» (дистанційні курси для учнів з основних навчальних предметів 5-9 та 10-11 класів: фізика, математика, астрономія, біологія, хімія, екологія, географія, історія, українська мова та література, російська мова, німецька мова, християнська етика, основи здоров’я)

Віртуальне навчальне середовище «Веб-клас ХПІ»

Віртуальне навчальне середовище Moodle

"Отримання знань" ресурс дистанційної підтримки навчання школярів

YouTube-канал «Віртуальна школа»

​Академія Хана

Система перевірки знань

Використання тестових технологій на основі Google-форм

Майданчики для проведення вебінарів     Webinary.biz     Webinary.ua

Безкоштовні хмарні технології Microsoft    

        РОЗРОБКА УРОКУ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА

                      В 7 КЛАСІ

 ВЧИТЕЛЬ: БОЯРОВА М.А.

ТЕМА:

ІЛЮСТРАЦІЇ. ІЛЮСТРАЦІЯ ДО ВІРША Т.Г. ШЕВЧЕНКА «САДОК ВИШНЕВИЙ КОЛО ХАТИ»

МЕТА:

1.     Дати поняття про ілюстрації до художніх творів, навчити самостійно виконувати ілюстарції до творів. Вчити самостійно обирати сюжет та композиційне рішення.Застосувати проектні технології до засвоєння знань. Формувати комплекс ключових, міжпредметних компетенцій у процесі опанування художній цінностей та способів художньої діяльності шляхом здобуття власного досвіду.

2.     Розвивати творчу уяву, фантазію, естетичне сприйняття.

3.     Виховувати почуття любові до поезій Т.Г.Шевченка- видатного поета та художника України.

ОБЛАДНАННЯ ТА НАОЧНІСТЬ:

   Портрет Т.Г.Шевченка, фонограма пісні «Садок вишневий коло хати», ілюстрації до творів Т.Г.Шевченка, його робота «Катерина», матеріал для виконання учнівських ілюстрацій

ТИП УРОКУ:

  Урок –проект з образотворчого мистецтва

  Проект є навчально- творчим, колективним, шкільним

Міжпредметні зв’язки:

     Музика, українська література, історія, художня культура

Ключові слова:

ІЛЮСТРАЦІЇ, КОМПОЗИЦІЯ. СЮЖЕТ, ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ТВОРІВ МИСТЕЦТВА, ХУДОЖНЯ ЦІННІСТЬ

                                              ХІД УРОКУ

І.Мотивація навчальної діяльності

*Добрий день шановні гості, учні. Діти, давайте разом вимовимо невеличке   

   привітання.

Добрий день, сонце золоте!
Добрий день, небо голубе!
Добрий день, усі люди!
Добрий день, мої друзі!

Отаким дружнім привітанням ми почнемо наш урок.

*Які знання та враження ви думаєте отримати від уроку?

( вчитель показує гілочку калини, роздає китиці калини, які необхідно буде заповнити та прикріпити на гілочку після закінчення уроку із своїми враженнями про проведений урок)

ІІ.Оголошення теми, мети уроку

ТЕМА:

ІЛЮСТРАЦІЇ. ІЛЮСТРАЦІЯ ДО ВІРША Т.Г. ШЕВЧЕНКА «САДОК ВИШНЕВИЙ КОЛО ХАТИ»

МЕТА:

1.Дати поняття про ілюстрації до художніх творів, навчити самостійно виконувати ілюстарції до творів. Вчити самостійно обирати сюжет та композиційне рішення.Застосувати проектні технології до засвоєння знань. Формувати комплекс ключових, міжпредметних компетенцій у процесі опанування художній цінностей та способів художньої діяльності шляхом здобуття власного досвіду.

2.Розвивати творчу уяву, фантазію, естетичне сприйняття.

3.Виховувати почуття любові до поезій Т.Г.Шевченка- видатного поета та художника України.

ІІІ. Робота над темою уроку. Актуалізація опорних знань

1.Бесіда з учнями 7 класу з метою виялення знань учнів про ілюстрацію.

2.Бесіда з учнями щодо творчості Т.Г.Шевченка.

Я хочу розпочати нашу роботу епіграфом:

І мене в сім’ї великій,
В сім’ї вольній, новій,
Не забудьте пом’янути
Незлим, тихим словом

*Хто, на вашу думку, звертається до нас цими словами? (Т.Г.Шевченко)

 ---Вчитель звертає увагу на портрет Т.Г. Шевченка.

- Сьогодні наш урок  присвячений великому поету України Т.Г.Шевченку, творчість якого знають і люблять і в Україні і в багатьох інших країнах світу.

Ми будемо виконувати ілюстрації до його твору «Садок вишневий коло хати»

- Чому ж так шанують великого Кобзаря?

3. Слово учням

* Т.Г.Шевченко мріяв стати художником. Зустріч в Петербурзі з земляком – художником  змінила долю Тараса Григоровича. Він познайомився також з байкарем Гребінкою, художниками Брюловим, Венеціановим, з поетом Жуковським. Вони побачили великі здібності молодого художника і викупили його з неволі.

*Тарас Григорович виправдав їхні надії. В 1845 році він закінчив Петербурську художню академію з двома срібними медалями і званям “вільного художника”. Тарас малює портрети, картини, зарисовує пам’ятки минулого, робить ілюстрації до своїх віршів. Ось погляньте, які чудові картини залишив у спадок Тарас Шевченко.

- Учні розглядають роботи Т.Г.Шевченка.

4. Слово вчителя

- Прослухати вірш «Садок вишневий коло хати»

- Вибір епізадів вірша для ілюстрацій

5.Виконання ескізу робіт( деталі малюнка)

6.Виконання роботи в кольорі. Звучить пісні «Садок вишневий коло хати»

7. За зібраним матеріалом створення проекту –композиції до вірша в потрібному розмірі.

8. Вправа «Компонуємо деталі»

Об’єднання композиції

ІV.Презентація проекту «Садок вишневий коло хати»

Тема проекту:

ілюстрація до вірша Т.Г.Шевченка «Садок вишневий коло хати»

Учасники проекту:

Учні 7 класу

Учні захищають проект

V. Підсумок уроку. Словесна оцінка результатів роботи.

Робота з гілочкою калини. Реалізація очікуваних результатів.

VІ. Домашнє завдання

 Підготовка матеріалів з теми «Графіка» 

Тема. Кирило-Мефодіївське братство

                                       Слайд №1 Св. Кирило та Мефодій

Мета:

1.Охарактеризувати процес утворення, програмові документи, громадсько-політичну діяльність та значення Кирило-Мефодіївського братства для розгортання національно-визвольного руху в Україні;

2.Розвивати в учнів уміння працювати з документами та іншими історичними джерелами, аналізувати їх, робити висновки, порівняння, висловлювати свої думки;

3.На прикладах діяльності братчиків виховувати в учнів почуття любові до Батьківщини і свого народу.

Основні поняття: Кирило-Мефодіївське братство, «Книга бутя українського народу», «Статут слов’янського братства Св. Кирила і Мефодія», Слов’янська федерація, Слов’янський собор.

Обладнання: мультимедійна презентація «Кирило-Мефодївське братство», роздавальні картки з історичними джерелами, портрети учасників Кирило-Мефодіївського братства.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати:

Після цього уроку учні зможуть:

• охарактеризувати програмові документи Кирило-Мефодіївського братства і на їх основі визначити мету, цілі та завдання, які ставило перед собою товариство;

• з’ясувати значення Кирило-Мефодіївського братства для розгортання національно-визвольного руху в Україні;

• вдосконалити уміння працювати з документами та іншими історичними джерелами, аналізувати їх, робити висновки, порівняння, висловлювати свої думки;

• давати власну оцінку діяльності товариства.

                                                ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ . Актуалізація опорних знань учнів

Завдання

1. Які ви знаєте течії суспільно-політичного руху, що діяли в Україні наприкінці XVIII — на початку ХІХ ст.?

2. Чи однаково вони бачили майбутнє України?

3. А чому вони мали різні точки зору з цього питання?

У ч и т е л ь. 3 березня 1847 р. студент Київського університету Олексій Петров доніс царським властям про таємне товариство, яке він випадково виявив. Поліція одразу ж арештувала провідних членів цієї групи й доставила їх у Петербург. У результаті посилених допитів

власті дізналися про існування Кирило-Мефодіївського товариства — першої на Україні організації політичного спрямування. Незабаром стало очевидним, що побоювання влади щодо існування широкого підпільного руху були перебільшеними. Товариство складалося всього з десятка активних членів та кількох десятків співчуваючих, тому власті вирішили, що товариство не є серйозною загрозою для самодержавства. Зокрема, шеф жандармів граф Орлов зазначав у своєму листі до Миколи І: «Общество было не более как ученый бред трех молодых людей».

А чи насправді це було так і товариство не становило загрози самодержавному російському правлінню на українських землях? На сьогоднішньому уроці ми спробуємо знайти відповідь на це запитання.

Час існування – січень 1846 р. – кінець березня 1847 р.

                                                    Слайд №2

Форма діяльності – діяло нелегально.

Етапи розвитку національно – визвольного  руху в Україні :

1. Фольклорно-етнографічний —  історичні документи, етнографічні експонати, фольклорні пам’ятки.

2. Літературний (або культурницький) — відродження мови народу, боротьба за розширення сфери її вжитку, особливо в літературі та освіті.

3.Політичний — більш організоване згуртування національних сил, поява та зміцнення їхніх політичних організацій, усвідомлення національних інтересів, активна боротьба за національне визволення .

Робота учнів з програмовими документами Кирило - Мефодіївського братства

1-а група. Опрацювати уривок з «Книги буття українського народу» й виконати завдання.

Текст 1

«Україна встане із своєї могили і кликне знову до братів-слов’ян, і почують її поклик, встане Слов’янщина, і не зостанеться в ній ні царя, ні князя, ні графа, ні герцога, ні сіятельства, ні превосходительства, ні пана, ні боярина, ні мужика, ні холопа, ні в Великій Росії, ні в Польщі, ні на Україні, ні в Чехії, ні у хорутан, ні в сербів, ні у болгарів. І Україна буде незалежною республікою в слов’янськім союзі. Тоді скажуть всі народи, показуючи на те місце, де на карті буде намальована Україна: «От камінь, відкинений будівничим, — а він ліг основою всього». (Грушевський М. Ілюстрована історія України. — К.: Наукова думка, 1992. — С. 458)

Завдання

1. Яким братчики бачили майбутнє України?

2. У чому вони вбачали історичне покликання України?

3. Як ви вважаєте, чому саме Україні відводилася вирішальна роль у боротьбі за утворення Слов’янської федерації?

4. Прокоментуйте вислів, виділений у тексті.

2-а група. Опрацювати записи одного з братчиків Василя Білозерського і виконати завдання.

Текст 2

«Як вірні сини своєї батьківщини, одушевлені бажанням всякого добра до неї, ми повинні йти до здійснення в ній божої правди, царства свободи, братської любові і народного добробуту. Одначе ясно, що окреме існування її (України) неможливе: вона буде між

кількома огнями, буде під натиском і може підпасти гіршій долі, ніж яку потерпіли поляки. Одинокий спосіб для привернення прав, прийнятий розумом і ухвалений серцем, полягає в об’єднанні слов’янських племен в одну сім’ю, з охороною закону, любові і свободи кожного».(Грушевський М. Ілюстрована історія України. —К.: Наукова думка, 1992. — С. 459)

Завдання

1. На яких засадах повинно було здійснитися об’єднання слов’янських держав?

2. Чому братчики вважали, що буде неможливим окреме існування України як самостійної демократичної держави, а тільки у союзі з іншими слов’янськими народами?

3-я група. Опрацювати Статут Кирило-Мефодіївського товаристваі виконати завдання.

Розділ І. «Головні ідеї»

1. Визначаємо, що духовне і політичне об’єднання слов’ян є тією справжньою метою, до якої вони повинні прагнути.

2. Визначаємо, що під час об’єднання кожне слов’янське плем’я повинне мати свою самостійність, а такими племенами вважаємо: південно-русів (українців), північно-русів (росіян), білорусів, поляків, чехів зі словенцями, лужичан, ілліросербів з хуруганами

(хорватами) і болгар.

3. Визначаємо, що кожне плем’я повинне мати народне правління і дотримуватися повної рівності співгромадян за їх народженням, християнським віросповіданням і станом.

4. Визначаємо, що правління, законодавство, право власності та освіта у всіх слов’ян повинні ґрунтуватися на святій релігії господа нашого Ісуса Христа.

5. Визначаємо, що при такій рівності освіченість і чиста мораль повинні служити умовою участі в правлінні.

6. Визначаємо, що має існувати спільний Слов’янський собор з представників всіх племен».(Турченко Ф. Г., Мороко В. М. ІсторіяУкраїни. Кін. ХVІІІ — поч. ХХ ст. — К.: Ґенеза, 2000. — С.71)

Завдання

1. Визначте, які завдання ставили братчики для розв’язання соціальних і національних проблем українців.

2. Як має бути організовано управління Слов’янською федерацією?

3. Як ви думаєте, чому у переліку слов’янських племен, які повинні увійти до Слов’янської федерації, українці стоять на першому місці?

4-а група. Опрацювати Статут Кирило-Мефодіївського товариства і виконати завдання.

Розділ ІІ. «Головні правила»

1. Товариство утворюється з метою поширення вищевикладених ідей переважно через виховання юнацтва, літературу і примноження членів товариства. Товариство визнає своїми покровителями святих Кирила і Мефодія і приймає своїм знаком перстень або

ікону з іменами чи зображеннями цих святих.

2. Кожний член товариства при вступі приймає присягу використовувати талант, працю, статки, свої громадянські зв’язки для цілей товариства, і якщо б котрийсь з членів зазнав гонінь і навіть страждань за прийняті товариством ідеї, то, відповідно до присяги,

він не видасть нікого з членів, своїх побратимів.

3. У випадку, коли член потрапляє до рук ворогів і залишає в нужді сімейство, товариство допомагає йому.

4. Кожний член товариства може прийняти нового члена товариства, не повідомляючи йому імена інших членів. <…>

8. Товариство буде прагнути зарані про викорінення рабства і всякого примушення бідних класів, а водночас і про повсюдне поширення грамотності.

9. Як все товариство в цілому, так і кожний член окремо повинні узгоджувати свої дії з євангелійськими правилами любові, покірності і терпіння; правило ж «Мета виправдовує засоби» товариство визнає безбожним. <…>

11 . Ніхто з членів товариства не повинен оголошувати про існування і склад товариства тим, котрі не вступають або не подають надії на вступ до нього». (Турченко Ф. Г., Мороко В. М. Історія України. Кін. ХVІІІ — поч. ХХ ст. — К.: Ґенеза, 2000. — С. 71)

Завдання

1. На яких засадах мало діяти Кирило-Мефодіївське товариство?

2. Про що свідчить відмова товариства від принципу «Мета виправдовує засоби»?

                                      Програмні документи

                            « Книга буття українського народу»

Зміст :

-       Створення демократичної федерації слов’янських народів

-       Ліквідація кріпосницького права та самодержавства

-       Утвердження демократичних прав та свобод

-       Розвиток національної мови, культури та оствіти

-       Поширення християнського порядку на весь світ.

                           Слайд №3 « Книга буття українського народу»

           «Статут слов’ янського братства св.. Кирила та Мефодія»

Зміст :

-       Об’єднання слов’янських народів у єдину федеративну державу, в якій кожний народ мав зберегти свою самостійність

-       Київ – столиця федерації

-       Україна – незалежна держава з демократичним ладом на зразок США або Французької республіки

-       Вояжна слов’янська держава мала бути представлена в цій федерації.

                            Слайд №4 « Закон Божий»

                                        Слайд №6 « Нелегальні збори»

Домашнє завдання

1.Час існування Кирило – Мефодіївського братства.

2. Засновники і кількість членів.

3 .Соціальний і професійний склад братства.

4 .Програма братства.

5 .Засоби досягнення програмної мети.

6 .Суспільна діяльність братства.

7 .Значення діяльності братства.

Статут Слов'янського товариства св. Кирила та Мефодія (саме таку назву носило товариство) складається з двох частин. Перша — "Головні ідеї" — містить у концентрованому вигляді вихідні положення ідеології та основні цілі діяльності, а друга — "Головні правила товариства" — присвячена визначенню способів та засобів реалізації програмних засад товариства.

Основні терміни і поняття уроку

§  соціальна основа

§  Кирило-Мефодіївське братство

§  програмні документи

§  «Книга буття українського народу»

§  «Брати українці!»

§  «До братів українців»

§  «До братів великоросіян і поляків»

§  «І мертвим, і живим...»

§  жандарм

§  пропаганда

§  доповідна записка

Олімпіади та конкурси

Тестові завдання з основних розділів

шкільного курсу фізики, Новак А.П.

Стимул у навчанні,

джерело перевірки знань

та інтелектуального потенціалу

У сучасній вітчизняній школі активно впроваджуються новітні підходи, методи і технології, що сприяють входженню її у загальноцивілізаційний освітній та інформаційний простори, ефективній підготовці майбутніх фахівців, здатних адекватно реагувати на виклики глобалізованого світу. У цьому руслі розвиваються загальноосвітня школа і система вищої освіти, свідченням чого є запровадження в обох освітніх ланках тестових методів навчання, діагностування знань учнів і студентів.

Такий підхід потребує вміння чітко структурувати знання, думки, висновки, знаходити логічні зв'язки між розрізненими фактами, вміти обирати з кількох інтелектуальних альтернатив найраціональнішу, що досягається у процесі цілеспрямованого навчання, тренування думки, самоаналізу і самокорекції. Цій меті підпорядкований і посібник тестових завдань із фізики для учнів 7—11 класів, який прислужиться під час їх навчальної діяльності на уроці і при виконанні домашніх завдань, підготовці до поточного, тематичного контролю знань, зовнішнього незалежного тестового оцінювання. Не менш корисний він учителеві, оскільки не лише безпосередньо забезпечуватиме його методичний і дидактичний арсенал, а й підказуватиме нові способи організації навчальної діяльності учнів, налаштовуватиме на педагогічний пошук.

Структурою і змістом завдань посібник відповідає новій програмі з фізики (2005 р.) Міністерства освіти і науки України, що передбачає вивчення цієї дисципліни в основній (7—9 класи) і старшій (10—11 класи) школі.

Робота над завданнями посібника допоможе виявити знання учнями фундаментальних фізичних законів, фізичних величин та одиниць їх вимірювання, вміння читати графіки, розв'язувати якісні і кількісні задачі, логічно мислити, застосовувати набуті знання в типових і нестандартних ситуаціях.

Посібник містить тести закритого (першого і другого рівнів складності) та відкритого типів. Перший рівень складності передбачає вибір однієї правильної відповіді з чотирьох. Ця група тестів призначена для перевірки знань основних величин, понять, явищ, теорій тощо на репродуктивному рівні, а також уміння розв'язувати задачі на одну дію. Розв'язання завдань другого рівня складності вимагає вміння застосовувати набуті знання, оперувати ними при розв'язанні стандартних фізичних задач. Більшість таких завдань пов'язана з вибором однієї правильної відповіді з п'яти. Завдання цього рівня передбачають також множинний вибір (усіх правильних відповідей із запропонованих), що потребує ґрунтовної підготовки і відносно тривалого часу для їх розв'язання.

Для кращого оволодіння технологією роботи з тестовими завданнями та з огляду на вікові особливості учнів у перших трьох розділах («Починаємо вивчати фізику», «Будова речовини» та «Світлові явища»), які вивчають семикласники, третій рівень складності передбачає вибір однієї відповіді з п'яти. Такі завдання вимагають логічного мислення, вміння розв'язувати кількісні задачі на три-п'ять дій.

У наступні розділи третього рівня, крім завдань відкритого типу, включено завдання на встановлення відповідності (логічні пари). У них до кожного позначеного цифрою пункту необхідно вказати пункт, позначений буквою. При цьому одне з понять, виразів, тверджень тощо може бути зайвим. До цього рівня належать і складні кількісні завдання, що вимагають глибокого розуміння навчального матеріалу, нестандартного мислення, вміння вільно користуватися математичним апаратом, застосовувати додаткові знання, передбачені програмою для профільних фізико-математичних класів.

Відповіді до всіх завдань наведено в кінці посібника. Необхідні для виконання завдань довідкові дані вміщено у додатку.

Не лише учневі й учителеві прислужиться цей посібник. Він стане у нагоді й тим, хто закінчив школу кілька років тому і, мріючи стати студентом, готується до тестових випробувань. Сподіваємося, не розчарує він і тих, хто, опанувавши фізичну науку, захоче перевірити свій інтелектуальний, аналітичний потенціал.

Починаємо вивчати фізику

І рівень

Завдання 1—28 містять по чотири варіанти відповідей, з яких лише одна правильна.

1.               Вкажіть, як називається все, що існує реально:

а) фізичним тілом;

б) матерією;

в) віртуальною реальністю;

г) мегасвітом.

2.               Вкажіть, що вивчає фізика:

а) різні природні явища;

б) найпростіші та найбільш загальні властивості матерії і форми її руху;

в) експерименти; г) фізичні величини.

3.               Виберіть рядок, у якому наведено тільки механічні явища:

а) птах летить, футболіст б'є по м'ячу, утворюється роса;

б) гімнастка робить сальто, літак здійснює посадку, маяк світить;

в) камінь падає зі скелі, грім гримить, вода випаровується;

г) автобус обганяє велосипедиста, учень йде до школи, Земля обертається.

4.               Виберіть рядок, у якому наведено лише теплові явища:

а) гальмування автобуса, горіння вогнища, плавлення воску;

б) полярне сяйво, утворення роси, політ метелика;

в) танення снігу, нагрівання води, охолодження повітря;

г) кипіння води, випаровування калюж, відбивання світла.

5.               Виберіть рядок, у якому наведено тільки електричні явища:

а) горить електрична лампа, спрацьовує електричне реле, сяє Сонце;

б) працює електродвигун, захищається розрядом електричний скат, заряджається акумулятор;

в) по дротах протікає електричний струм, біжить ковзаняр, відбувається землетрус;

г) охолоджуються продукти в холодильнику, кипить вода, крутиться колесо,

6.               Виберіть рядок, у якому наведено лише магнітні явища:

а) політ ракети, опік гарячою парою;

б) притягання залізного брухту електромагнітом, розташування магнітної стрілки певним чином у магнітному полі Землі;

в) збирання лінзою сонячних променів у точку, прасування одягу;

г) згоряння палива, притягання цвяха до магніту.

7.               Виберіть рядок, у якому наведено тільки світлові явища:

а) полярне сяйво, падіння краплі води, звучання пісні;

б) зменшення освітленості в сутінках, міраж у пустелі, світло фар автобуса;

в) блискавка, притягання підкови до магніту, перегортання сторінки;

г) відбивання світла дзеркалом, зігрівання повітря сонячним світлом, танення льоду.

8. Фізика вивчає умови й закони протікання електричного струму. Людство щоденно використовує електротранспорт, вели ку кількість різноманітних побутових електроприладів, верстатів тощо. Вкажіть науку, зв'язок фізики з якою підтверджується даним прикладом:

а) геологія;                                    в) хімія;

б) біологія;                                     г) електротехніка.

9. Фізика вивчає капілярні явища та рух рідин по трубах. Поживні речовини надходять до рослин з ґрунту й по капілярах розносяться до листя, квітів. Вкажіть науку, зв'язок фі зики з якою підтверджується даним прикладом:

а) математика;                             в) історія;

б) медицина;                                 г) ботаніка.

10. Фізика вивчає різні види руху тіл. Земля, інші планети, астероїди та комети рухаються навколо Сонця; Місяць обертається навколо Землі; вся Сонячна система рухається відносно центру Галактики. Вкажіть науку, зв'язок фізики з якою підтверджується даним прикладом:

а) географія;                                 в) астрономія;

б) біологія;                                    г) астрологія.

11. Назвіть прізвище українського вченого, який першим роз рахував траєкторію польоту космічних апаратів на Місяць:

а) Юрій Кондратюк;                    в) Олександр Смакула;

б) Сергій Корольов;                     г) Іван Пулюй.

12. Вкажіть прізвище українського вченого, який є творцем ракетно-космічної техніки:

а) Іван Пулюй;                              в) Леонід Каденюк;

б) Сергій Корольов;                    г) Борис Патон.

13. Вкажіть кількісну характеристику фізичних явищ і тіл:

а) прилад для вимірювання;

б) одиниця фізичної величини;

в) фізична величина;

г) позначення фізичної величини.

14. Вкажіть рядок, у якому наведено тільки фізичні величини:

а) час, метр, секунда;

б) швидкість, об'єм, кілограм;

в) довжина, час, об'єм;

г) квадратний метр, секунда, довжина.

15. Вкажіть, що означає — виміряти будь-яку величину:

а) використати прилад для її вимірювання;

б) порівняти з подібною величиною;

в) виразити в певних одиницях;

г) порівняти з однорідною величиною, узятою за одиницю даної величини.

16. Вкажіть основну одиницю часу:

а) секунда;                                    в) доба;

б) година;                                      г) рік.

17. Вкажіть основну одиницю довжини:

а) миля;                                          в) кілометр;

б) фут;                                            г) метр.

18. Виберіть рядок, у якому наведено тільки одиниці фізичних величин:

а) час, годинник, секунда;

б) метр, об'єм, кілограм;

в) довжина, квадратний метр, об'єм;

г) квадратний метр, секунда, кубічний метр.

19. Вкажіть одиницю площі в СІ:

а) ар;                                              в) гектар;

б) квадратний метр;                   г) акр.

20. Вкажіть рядок, у якому одиниці довжини наведено в поряд ку зростання:

а) метр, сантиметр, міліметр;

б) метр, сантиметр, кілометр;

в) міліметр, сантиметр, дециметр;

г) кілометр, дециметр, міліметр.

21. Вкажіть рядок, у якому одиниці часу наведено в порядку зменшення:

а) година, секунда, хвилина;

б) доба, хвилина, година;

в) століття, рік, доба;

г) рік, тиждень, місяць.

22. Вкажіть рядок, у якому наведено тільки фізичні прилади:

а) годинник, секундомір, секунда;

б) лінійка, вимірювальна стрічка, мензурка;

в) хронометр, кубічний метр, мензурка;

г) метр, мензурка, секундомір.

23. Вкажіть рядок, у якому наведено тільки фізичні прилади, призначені для вимірювання довжини:

а) лінійка, вимірювальна стрічка, штангенциркуль;

б) секундомір, годинник, вимірювальна стрічка;

в) годинник, хронометр, мензурка;

г) терези, термометр, мікрометр.

24. Вкажіть рядок, у якому наведено тільки фізичні прилади, призначені для вимірювання часу:

а) мензурка, лінійка, годинник;

б) секундомір, годинник, вимірювальна стрічка;

в) годинник, секундомір, хронометр;

г) годинник, хронометр, мензурка.

25. Виберіть правильний спосіб для визначення ціни поділки шкали приладу:

а) поділити кількість поділок на шкалі на найбільшу позначену цифру;

б) вибрати дві сусідні оцифровані позначки, від меншої відняти більшу, результат поділити на кількість поділок;

в) вибрати дві сусідні оцифровані позначки, від більшого значення відняти менше, результат поділити на кількість поділок на всій шкалі;

г) вибрати дві сусідні оцифровані позначки, від більшого значення відняти менше, результат поділити на кількість поділок між ними.

26. Виберіть значення, якому дорівнює інструментальна похибка мензурки:

а) ціні поділки шкали;

б) половині ціни поділки шкали;

в) третині ціни поділки шкали;

г) чверті ціни поділки шкали.

27. Виберіть дії, що характерні для проведення фізичного експерименту:

а) відсутність втручання в хід явищ, відсутність фіксування послідовності перебігу явищ;

б) відсутність плану проведення, фіксування послідовності перебігу явищ;

в) складання плану проведення, підбір і використання певних приладів, виконання вимірювань;

г) відсутність втручання в хід явищ, висновки з побаченого.

28. Виберіть приклад, у якому причиною руху не є притягання до Землі:

а) камінь падає зі скелі на дно ущелини;

б) Місяць обертається навколо Землі;

в) автомобіль їде по горизонтальному шосе;

г) коливається маятник настінного годинника.

II рівень

Завдання 29—49 містять по п'ять варіантів відповідей, з яких лише одна правильна.

29.             Вкажіть рядок, у якому наведене правильне переведення одиниць в основні одиниці:

а)    5,25 км = 525 м; 0,1 год = 600 с;

б)    5,25 км = 52,5 м; 0,1 год = 60 с;

в)    5,25 км = 5,25 м; 0,1 год = 3600 с;

г)    5,25 км = 5250 м; 0,1 год = 600 с;

д)    5,25 км = 5250 м; 0,1 год = 360 с.

30.             Вкажіть рядок, у якому наведене правильне переведення одиниць вимірювання в основні одиниці:

а)   20 см = 2 м; 2,5 хв = 150 с;

б)   2000 см = 2м; 2,5 хв = 140 с;

в)    2000 см = 20 м; 2,5 хв = 150 с;

г)    200 см = 20 м; 2,5 хв = 145 с;

д)   200 см = 200 м; 2,5 хв = 250 с

31.             Визначте площу зверненої до вас бічної сторони бруска за вказаними в сантиметрах розмірами:

а)    80 см²;

б)    120 см²;

в)    800 см²;

г)     1500 см²;

д)    1200 см².

32.             Обчисліть площу основи бруска за вказаними в сантиметрах розмірами:

а)  1500 см²;

б)    600 см²;

в)    1200 см²;

г)     1225 см²;

д)    150 см².

33.             Вкажіть рядок, у якому наведене фізичне явище, яке одночасно є електричним, тепловим, світловим, звуковим і магнітним:

а) полум'я свічки;                г) землетрус;

б) звучання музики;            д) виверження вулкана.

в) блискавка;

34. Порівняйте і вкажіть, що менше − 12 хв чи 700 с; 0,2 кг чи 220 г:

а) 12 хв; 0,2 кг;                      г) 700 с; 220 г;

б) 700 с; 0,2 кг;                     д) 12 хв; рівні.

в) 12 хв; 220 г;

35.             Виберіть інтервал часу, прийнятий за 1 рік:

а)    час обертання Землі навколо своєї осі;

б)    час обертання Місяця навколо Землі;

в)    час обертання Землі навколо Сонця відносно далеких зірок;

г)    час обертання Сонця навколо своєї осі;

д)    час обертання Сонця навколо центру Галактики.

36.             Біля лінійки поклали в ряд 24 піротини. Довжина ряду ви явилася 0,036 м. Визначте діаметр шротини:

а)    1,5 см;                                               г) 0,0015 см;

б)    0,15 см;                                            д) 15 см.

в)    0,015 см;

37.             Порівняйте і вкажіть, що більше й у скільки разів — 1 Мм чи 1 мм:

а)     1 Мм; у 1000 разів;

б)     1 Мм; у 100 000 разів;

в)     1 Мм; у 1 000 000 разів;

г)      1 Мм; у 1 000 000 000 разів;

д)     1 мм; у 1000 разів.

38.             Визначте, з чим взаємодіє м'яч після удару ногою до падіння на траву:

а)    лише з повітрям;

б)    лише із Землею;

в)     лише з повітрям і Землею;

г)     з магнітним полем Землі;

д)    не взаємодіє ні з чим.

39.             Вкажіть рядок, у якому одиниці площі наведено в порядку зростання:

а)    1 км²; 1 см²; 1 дм²; 1 м²;

б)    1 мм²; 1 см²; 1 дм²; 1 м²;

в)     1 м²; 1 дм²; 1 см²; 1 км²;

г)     1 км²; 1 м²; 1 см²; 1 дм²;

д)    1 мм²; 1 см²; 1 м²; 1 дм².

40.             Ціна поділки пікали мензурки дорівнює 10 мл. Визначте верхню межу вимірювання мензурки:

а)    100 мл;

б)    150 мл;

в)    250 мл;

г)    300 мл;

д)    110 мл.

41.             Виберіть міру взаємодії тіл:

а)    довжина;                                          г) сила;

б)    площа;                                              д) час.

в)    об'єм;

42.             Вкажіть рядок, у якому наведене правильне переведення одиниць величин:

а)   20 см² = 0,002 м²; 0,25 год = 250 с;

б)   20 см² = 0,2 м²; 0,25 год = 1500 с;

в)    20 см² = 0,02 м²; 0,25 год - 900 с;

г)    20 см² = 0,02 м²; 0,25 год = 250 с;

д)   20 см² = 0,002 м²; 0,25 год = 900 с.

43. Визначте об'єм бруска за вказаними в сантиметрах розмірами:

а)   7200 см³;

б)  18 000 см³;

в)   72 000 см³;                                                                                                 60

г)   720 000 см³;

д)  36 000 см³.

44. Вкажіть рядок, у якому одиниці об'єму наведено в порядку зменшення:

а) 1 мл; 1 с³ ; 1 дм³; 1 л;

б) 1 см³; 1 дм³; 1 м³; 1 л;

в) 1 м³; 1 л; 1 см³; 1 мм³;

г)                1 мл; 1 л; 1 дал; 1 дм³;

д) 1 м³; 1 дм³; 1 мм³; 1 см³.

45.             Виберіть, що було прийнято у XVIII ст. за одиницю довжини — метр:

а)    одна мільйонна частина земного екватора;

б)    одна мільярдна частина відстані Землі до Сонця;

в)    одна сорокатисячна частина довжини нульового меридіана;

г)    одна сорокамільйонна частина довжини Паризького меридіана;

д)    одна мільйонна частина довжини нульового меридіана.

46.             Порівняйте і вкажіть, що менше — 942 дм³ чи 0,94 м³; 12 г чи 0,015 кг:

а)               942 дм³; 12 г;

б)               942 дм³; 0,015 кг;

в)               0,94 м³; 0,015 кг;

г)                                0,94 м³ ; однакові;

д)               0,94 м³; 12 г.

47. Вкажіть рядок, у якому наведене правильне переведення одиниць величин:

а)    15,5 хв = 1550 с; 400 см² = 4 м²;

б)    15,5 хв = 950 с; 400 см² = 0,4 м²;

в)    15,5 хв = 950 с; 400 см² = 0,4 м²;

г)    15,5 хв = 930 с; 400 см² = 0,04 ж²;

д)    15,5 хв = 930 с; 400 см² = 0,4 м².

48. Порівняйте і вкажіть, що більше – 50 г чи 49980 мг; 30000 мм чи 30 м:

а)   50 г; 30 м;

б)  49 980 мг; 30000 мм;

в)   50 г; однакові;

г) 49 980 мг; однакові;

д)  50 г; 30000 мм.

49. Обчисліть об'єм куба з ребром 20 см:

а)   0,004 м³;

б)   0,008 м³;

в)    0,8 м³;

г) 0,04 м³;

д)   0,08 м^3.

III рівень

Завдання 50—61 містять по п'ять варіантів відповідей, з яких лише одна правильна.

50. Порівняйте і вкажіть, що більше — 5,4 мм³ чи 0,054 см³; 1,22 м² чи 1230 см²:

г) рівні; 1230 см²;

д) 0,054 см³; 1,22 м².

в) 5,4 мм³; 1,22 м²;

51.             Визначте площу поверхні куба з ребром 10 см:

а)    100 см²;                                            г) 600 см²;

б)    6000 см²;                                          д) 4000 см².

в)    400 см²;

52.             Розміри бруска вказані в сантиметрах. Визначте третю сторону бруска, якщо його об'єм 0,06 м³:

а)   0,4 см;

б)   0,04 см;

в)    0,04 м;

г)    0,4 м;

д)   4 м.

53.             Площа поверхні куба дорівнює 9600 см². Обчисліть довжину ребра куба:

а)   78 см;                                                г) 60 см;

б)   79 см;                                                д) 80 см.

в)    40 см;

54.             Якщо рідину налити до найвищої позначки, то об'єм рідини дорівнюватиме 600 см³. Визначте об'єм рідини в мензурці, якщо рідина налита на чотири поділки; кількість поділок, яким відповідатиме об'єм 240 см³:

а)   120 см³; 8

б)   200 см³; 6

в)   100 см³; 9

г)   300 см³; З

д)   96 см³; 10.

55. Визначте ціну поділки шкали мензурки та об'єм відлитої рідини:

а)   10 мл; 20 мл;

б)   20 мл; 40 мл;

в)    5 мл; 40 мл;

г)    5 мл; 10 мл;

д)   5 мл; 20 мл.

59.             Є дріт діаметром 100 мкм. Визначте кількість витків дроту, які треба щільно намотати в один шар, щоб одержати 1 см обмотки:

а)    10;                                                      г) 10000;

б)    100;                                                   д) 100000.

в)     1000;

60.             Об'єм куба дорівнює 2197 см³. Визначте площу поверхні куба:

а)    1014 см²;                                          г) 1352 см²;

б)    676 см²;                                            д) 2139 см².

в)    338 см²;

61.             Визначте довжину ланцюжка з поставлених один за одним кубиків зі стороною 1 см, якщо кількість кубиків дорівнює їх кількості в 1 м³:

а)    1м;                                                     г) 1 км;

б)    10 м;                                                  д) 10 км.

 в) 100 м;

Завдання 62—67 передбачають встановлення відповідності понять першого та другого стовпчиків. Відповідь дайте у вигляді комбінацій цифр та букв.

62.             Встановіть відповідність фізичної величини і приладу для її вимірювання:

1)   довжина;                                          а) термометр;

2)   об'єм рідини;                                   б) годинник;

3)   час;                                                    в) лінійка;

4)   температура;                                  г) терези;

д) мензурка.

63.             Встановіть відповідність фізичної величини та її одиниці:

1)   довжина;                                           а) кілограм;

2)   час;                                                     б) кубічний метр;

3)   площа;                                               в) секунда;

4)   об'єм;                                                 г) квадратний метр;

д) метр.

64.             Встановіть відповідність вченого та його доробку в розвитку фізики:

1)  Ісаак Ньютон;                       а) дослідив умови плавання тіл;

2)  Микола Кибальчич;            б) створив теорію відносності;

3)  Ігор Курчатов;                      в) керував створенням атомної

4)  Архімед;                                         електростанції;

5)  Альберт Ейнштейн;             г) відкрив закони руху тіл;

д) створив оригінальний проект ракети.

65.     Встановіть відповідність  фізичної величини та її одиниці:

1)  довжина;                                                             а) літр;

2)  площа;                                                         б) градус Цельсія;

3)  3)об'єм;                                                              в)гектар;

4) час;                                                                      г) миля;

5) температура;                                                    д) доба.

66.             Встановіть відповідність виду фізичних явищ та фізичного явища:

електричне явище;                              а) лунає музика;

2) магнітне явище;                                     б) світить Місяць;

3) механічне явище;                                  в) кипить вода;

4) теплове явище;                                      г) летить бабка;

5) світлове явище;                                     д) по дротах протікає електричний струм;

6) звукове явище;                                     є) шматок залізної руди притягує цвях.

67. Встановіть відповідність поняття та переліку прикладів:

1)   фізичні явища;                                 а) мензурка, секундомір, лінійка, термометр;

2)   одиниці величини;                         б) час, температура, довжина, площа;

3)   фізичні прилади;                            в) кілометр, хвилина, мілілітр, ар;

4)   фізичні величини;                           г) старт ракети, світанок, гуркіт грому, веселка.

Будова речовини

І рівень

Завдання 1—28 містять по чотири варіанти відповідей, з яких лише одна правильна.

1. Виберіть рядок, у якому наведено тільки речовини:

а)   склянка, квітка, ручка;

б)   золото, вода, рушник;

в)    бурштин, будинок, олово;

г)    залізо, пластмаса, скло.

2.               Вкажіть найдрібнішу частинку речовини, яка має всі хімічні властивості цієї речовини:

а)атом;                                                      в)ядро;

б) молекула;                                            г) зерно.

3.               Зазначте склад молекули кисню:

а)    два атоми Оксигену;

б)    один атом Оксигену та один атом Гідрогену;

в)    один атом Оксигену і два атоми Гідрогену;

г)    один атом Оксигену.

4.               Закінчіть речення: «Молекула не може складатися з...»

а)    сотень атомів;                                 в) одного атома;

б)    кількох атомів;                               г) половини атома.

5.               Вкажіть склад молекули води:

а)   один атом Оксигену;

б)   один атом Оксигену та один атом Гідрогену;

в)    один атом Оксигену і два атоми Гідрогену;

г)    два атоми Оксигену.

6.               Закінчіть речення: «У центрі атома знаходиться...»

а)    електрон;                                         в) інший атом;

б)    молекула;                                        г) ядро.

7.               Виберіть назву типу речовини, якою є вуглекислий газ, якщо його молекула складається з двох атомів Оксигену та одного атома Карбону:

а)   аморфна;                                          в) проста;

б)   чиста;                                               г) складна.

8.               Вкажіть агрегатний стан, у якому за звичайних умов знаходиться кисень:

а)   газоподібний;                                 в) твердий;

б)   рідкий;                                              г) або газоподібний, або рідкий.

9.               Вкажіть речовину, в якої притягання молекул за звичайних умов найсильніше:

а)азот;                                                     в) водень;

б) кисень;                                                г) вода.

10. Вкажіть стан, у якому знаходиться речовина, якщо її молекули коливаються на місцях, а потім стрибком переміщуються на інші місця:

а)   рідкий;                                              в) газоподібний;

б)   твердий;                                           г) або рідкий, або твердий.

11.             Вкажіть стан, у якому знаходиться речовина, якщо її моле кули здійснюють коливання на одному місці:

а)    твердий;                                           в) газоподібний;

б)    рідкий;                                              г) або рідкий, або твердий.

12.             Вкажіть стан речовини, відстань між молекулами якої значно перевищує їхні розміри:

а)    твердий;                                           в) газоподібний;

б)    рідкий;                                              г) або рідкий, або твердий.

13.             Вкажіть назву явища самодовільного змішування речовин, зумовленого неперервним рухом їх молекул:

а)    збовтування;                                   в) розчинення;

б)    дифузія;                                            г) обмін.

14.             Виберіть приклад дифузії:

а)    фарбування тканини;

б)    зшивання тканини;

в)    вигорання тканини на сонці;

г)    утворення сніжинок.

15.             Виберіть стан речовини, в якому дифузія відбувається швидше за однакових інших умов:

а)    рідина;

б)    газ;

в)тверде тіло;

г) у всіх агрегатних станах речовини швидкість дифузії однакова.

16.             Вкажіть рядок, у якому наведено приклад дифузії в газах:

а)   засолювання овочів;

б)   злипання свіжих зрізів двох свинцевих пластин;

в)    поширення запахів;

г)    вітер.

17.             Вкажіть характер зміни швидкості дифузії при зниженні температури:

а)   збільшується;

б)   зменшується;

в)    спочатку збільшується, потім зменшується;

г)    не змінюється.

18.             Закінчіть речення: «Дифузія проходитиме найповільніше в...»

а)   холодній рідині;                             в) холодному твердому тілі;

б)   нагрітій рідині;                               г) холодному газі.

19.             Вкажіть стан речовини, якщо вона зберігає форму та об'єм:

а)    рідкий;                                              в) газоподібний;

б)    твердий;                                           г) або рідкий, або твердий.

20.             Вкажіть стан, у якому знаходиться речовина, якщо вона зберігає об'єм і легко змінює форму:

а)    твердий;                                           в) газоподібний;

б)    рідкий;                                              г) або рідкий, або газоподібний.

21.             Вкажіть прилад для вимірювання маси:

а)    мензурка;                                         в)терези:

б)    термометр;                                      г) вимірювальна стрічка.

22.             Вкажіть основну одиницю маси в СІ:

а)грам;                                                     в) карат;

б) фунт;                                                    г) кілограм.

23.             Виберіть рядок, у якому одиниці маси розміщені в порядку зростання:

а)   грам, кілограм, міліграм;

б)   міліграм, кілограм, грам;

в)    кілограм, центнер, тонна;

г)    грам, центнер, кілограм.

24.             Виберіть рядок, у якому наведене правильне переведення різних одиниць маси в основні:

а) 0,12т = 1200кг;                                 в) 15 г = 0,015 кг;

б) 540 ц = 5400 кг;                               г) 3700 мг = 0,037 кг.

25.             Виберіть формулу для обчислення густини речовини:

а)      ;                                         в) ;

б)      р = mV;                                           г)

26.             Користуючись таблицею 1 з Додатка, визначте, яка речовина має найбільшу густину, а яка — найменшу:

а)   найбільшу — свинець, найменшу — повітря;

б)   найбільшу — іридій, найменшу — водень;

в)   найбільшу — платина, найменшу — кисень;

г)    найбільшу — ртуть, найменшу — водень.

27.             Вкажіть, як змінюється довжина твердого тіла при підвищенні температури:

а)   зменшується;

б)   збільшується;

в)     спочатку збільшується, потім зменшується;

г)     не змінюється.

28.             Вкажіть, як змінюються відстані між молекулами при нагріванні твердого тіла:

а)    зменшуються;

б)    зменшуються до певної межі, а потім збільшуються;

в)    збільшуються до певної межі, а потім зменшуються;

г)     збільшуються.

II рівень

Завдання 29—42 містять по п'ять варіантів відповідей, з яких лише одна правильна.

29.             Виберіть, чим саме обумовлене існування різних агрегатних станів речовини:

а)    тільки розмірами молекул;

б)    тільки відстанню між молекулами;

в)    тільки характером руху молекул;

г)    розмірами молекул та відстанню між ними;

д)    відстанню між молекулами та характером їхнього руху.

30.             Вкажіть рядок, у якому наведено лише аморфні тверді тіла:

а)    пластилін, целюлоза, алюміній;

б)    віск, смола, лід;

в)    цегла, порцеляна, залізо;

г)    бетон, латунь, мармур;

д)    пластмаса, скло, бурштин.

31.             Вкажіть рядок, у якому наведено приклад вимушеної дифузії:

а)    у водоймах завжди міститься розчинене повітря;

б)    у склянці з чаєм розмішують цукор;

в)    крупинка фарби, вкинута в склянку з водою, надає воді забарвлення;

г)    запах бензину з відкритого баку відчувається поблизу автомобіля;

д)    два аркуші паперу склеюються за допомогою клею.

32.             Виберіть твердження, що пояснює явище дифузії:

а)    наявність проміжків між молекулами та різна густина речовин;

б)    неперервний рух молекул та різна густина речовин;

в)    різна густина речовин та наявність проміжків між молекулами;

г)    неперервний рух молекул і наявність проміжків між молекулами;

д)   наявність сил взаємодії між молекулами.

33. Визначте густину рідини, якщо 20 г займають об'єм 25 см³:

а) 1,2 г/см³;                   г) 0,9 г/см³;

б) 1,25 г/см³;                 д) 0,9 г/см³.

в) 1,12 г/см³;

34. Вкажіть рядок, у якому виконане правильне переведення одиниць густини:

а) 2,4 г/см³ = 240 кг/м³;                      г) 2,4 г/см³ = 2400 кг/м³;

б)    2,4 г/см³ = 24 кг/м³;                       д) 2,4 г/см³ = 2,4 кг/м³.

в)    2,4 г/см³ = 24000 кг/м³;

35.             Визначте масу гранітного куба з ребром 80 см:

а)    133 кг;                                               г) 2,03 т;

б)    1,33 т;                                              д) 2,33 т.

в)    1,03 т;

36.             Маса тіла 1,5 кг, а об'єм 0,00625 м³. Визначте речовину, користуючись таблицею 1 з Додатка:

а)   залізо;                                               г) корок;

б)   алюміній;                                         д) лід.

в)    цегла;

37.             Обчисліть об'єм, який займає 0,18 кг парафіну:

а) 2м³                                                             г) 0,002 м³;

б) 0,2 м³;                                                       д) 0,0002 м³

в) 0,02 м³;

38.             Крапля олії розпливлася на поверхні води й утворила плівку завтовшки 3,3 нм. Визначте діаметр однієї молекули олії, вважаючи, що в товщині плівки вклалося три шари молекул:

а)   3,3 нм;                                               г) 0,55 нм;

б)   2,2 нм;                                               д) 6,6 нм.

в)    1,1 нм;

39.             Вкажіть одиницю температурного коефіцієнта лінійного розширення:

а) К або °С;                                            г) см;

б)      або ;                             д) м².

в) м;

40.             Виберіть формулу, за якою визначається довжина твердого тіла за температури t:

а)     ℓ = ℓ_о (1 + αΔt);                                г) ;

б)     ℓ_о =ℓ (l + αΔt);                                 д) ℓ = ℓ_о (1 − αΔt).

в)    ;

41.             При 0 °С довжина алюмінієвого дроту була 2000 м. Визначте довжину дроту при 200 °С:

а)    2000 м;                                             г) 2009,6 м;

б)    2008,5 м;                                          д) 1990,4 м.

в)     2004,8 м;

42.             Обчисліть, у скільки разів зросте довжина свинцевої дротини при збільшенні її температури від 20 °С до 2000 °С:

а) ≈ 1,6 раза;                                           г) ≈ 1,1 раза;

б) ≈ 1,3 раза;                                           д) ≈ 2,2 раза,

в)2 рази;

ІІІ рівень

Завдання 43—61 містять по п'ять варіантів відповідей, з яких лише одна правильна.

43.             Вкажіть рядок, у якому правильно наведено відмінності атомів різних хімічних елементів:

а)    розміри і маса;

б)    маса і склад;

в)    склад і розміри;

г)    розміри, маса і склад;

д)    маса, розміри, склад і швидкість руху.

44.             Між молекулами твердих тіл є проміжки. Виберіть твердження, що пояснює, чому тверді тіла не розпадаються на окремі молекули:

а)   між молекулами діють сили відштовхування;

б)   між молекулами діють значні сили притягання;

в)    молекули безперервно рухаються;

г)    розміри проміжків значно менші за розміри молекул;

д)   сили притягання зрівноважені силами відштовхування.

45.             Виберіть речовини, у будові яких зберігається ближній по рядок розміщення молекул:

а)    тільки гази;                                      г) рідини і кристали;

б)    тільки рідини;                                 д) аморфні тверді тіла і рідини.

в)    тільки кристалічні тверді тіла;

46.             Учень сформулював основні положення атомно-молекулярного вчення про будову речовини так: 1) всі тіла складаються з найдрібніших частинок речовини; 2) частинки речовини знаходяться в хаотичному русі; 3) частинки притягуються між собою. Вкажіть твердження, де учень допустив помилку:

а)    тільки в твердженні 3;                  г) у твердженнях 1 і 2;

б)    тільки в твердженні 2;                  д) у твердженнях 2 і 3.

в)    тільки в твердженні 1;

47.             Швидкості руху молекул газів від зіткнення до зіткнення дорівнюють сотням метрів за секунду. Вкажіть причину того, що дифузія в газах відбувається значно повільніше:

а)   молекули рухаються хаотично не по прямих лініях, а по ламаних; до того ж, зіткнення відбуваються дуже часто;

б)   вітер відносить молекули;

в)    можливо, неправильно визначені швидкості руху молекул газів;

г)    такі швидкості руху мають лише поодинокі молекули, а переважна більшість — значно менші;

д)   швидкість дифузії не залежить від швидкості руху молекул.

48.             Вкажіть причину відмінностей у фізичних властивостях різ них форм вуглецю — алмазу і графіту:

а)   різна швидкість руху атомів;

б)   відмінності у взаємному розміщенні атомів;

в)   різна густина;

г)    різна відстань між атомами;

д)   відмінності в будові атомів.

49.             Три кубики — з алюмінію, заліза і цинку — мають однакову масу. Вкажіть кубик, що має найбільший об'єм, і кубик, який має найменший об'єм:

а)   найбільший — алюмінієвий, найменший — залізний;

б)   найбільший — цинковий, найменший — залізний;

в)   найбільший — алюмінієвий, найменший — цинковий;

г)    найбільший — залізний, найменший — цинковий;

д)   найбільший — залізний, найменший — алюмінієвий.

50.             Порівняйте маси золотої і срібної сережок, якщо об'єм золотої в 2 рази менший, ніж срібної:

а)    маса золотої більша в 1,5 раза;

б)    маса золотої менша в 1,5 раза;

в)    маса срібної більша в 1,1 раза;

г)     маса срібної менша в 1,1 раза;

д)    маси однакові.

51.             Визначте об'єм порожнини, що утворилася в мідній деталі масою 1,869 кг під час лиття, якщо об'єм деталі 240 см³:

а)    20 см³;                                               г) 10 см³;

б)    25 см³;                                               д) 30 см³.

в)    15 см³;

52.             Сплав із срібла та золота має масу 880 г і густину 14 г/см³. Визначте масу золота в сплаві, вважаючи, що об'єм сплаву дорівнює сумі об'ємів складових частин:

а)    482,5 г;                                              г) 500 г;

б)    485,2 г;                                             д) 440 г.

в)    397,5 г;

53.             Виберіть основну відмінність фізичних властивостей аморфних твердих тіл від кристалічних:

а)    аморфні тіла м'якші, ніж кристалічні;

б)    аморфні тіла не мають певної температури плавлення;

в)    аморфні тіла мають відмінну від кристалічних швидкість руху молекул;

г)    аморфні тіла легко змінюють форму;

д)    аморфні тіла мають меншу густину.

54.             Розміри бетонної плити 300 см × 90 см × 5 см. Розрахуйте кількість плит, які може перевезти за один рейс автомобіль, вантажопідйомність якого 3 т:

а)    10;                                                     г) 18;

б)    12;                                                     д) 20.

в)    15;

55.             Маса алюмінієвого дроту завдовжки 250 м дорівнює 1,35 кг. Виберіть межі, в яких знаходиться площа поперечного пере різу дроту:

а)   від 0,7 мм² до 1,1 мм²;

б)   від 1,2 мм² до 1,6 мм²;

в)   від 1,7 мм² до 2,1 мм²;

г)    від 2,2 мм² до 2,6 мм²;

д)   від 2,7 мм² до 3,1 мм².

56.             Маса залізного листа 540 г, його площа дорівнює 300 см². Ви беріть межі, в яких знаходиться товщина листа:

а)    від 0,5 мм до 1 мм;

б)    від 1,1 мм до 1,6 мм;

в)     від 1,7 мм до 2,2 мм;

г)     від 2,3 мм до 2,8 мм;

д)    від 2,9 мм до 3,4 мм.

57.             Площа поверхні алюмінієвого кубика 150 см². Виберіть межі, в яких знаходиться маса кубика:

а)    від 330 г до 335 г;

б)    від 336 г до 340 г;

в)    від 341 г до 345 г;

г)    від 346 г до 350 г;

д)    від 351 г до 355 г.

58.             При -10 °С довжина залізної рейки дорівнювала 30 м. Ви значте довжину рейки при 40 °С:

а)    30,018 м;                                          г) 29,982 м;

б)    30,18 м;                                            д) 30,002 м.

в)    31,85 м;

59.             При 0 °С довжина мідного дроту дорівнює 100 м, а залізного ─ 100,5 м. Визначте температуру, за якої їх довжини стануть однаковими:

а) 345 °С;                                                 г) 1040 °С;

б) 1012 °С;                                              д) 275 °С.

в) 761 °С;

60.             Обчисліть зміну довжини графітового стержня при зниженні температури на 50 °С, якщо при 20 °С його довжина була 4 м:

а)   збільшиться на 2,8 мм;

б)   зменшиться на 14 мм;

в)    зменшиться на 1,4 мм;

г)    зменшиться на 2,8 мм;

д)   збільшиться на 4,5 мм.

61.             Довжина залізної залізничної рейки при 0 °С дорівнює 30 м. Влітку температура в даній місцевості піднімається до 30 °С. Визначте мінімальний зазор, який треба робити між двома рейками під час їх вкладання за температури 0 °С:

а)   21,6 мм;                                            г)300 мм;

б)   216 мм;                                             д) 54,6 мм.

в)    42 мм;

Завдання 62—66 передбачають встановлення відповідності понять першого та другого стовпчиків. Відповідь дайте у вигляді комбінацій цифр і букв.

62.             Встановіть відповідність між розташуванням молекул, характером їхнього руху та станом речовини:

1)  близько одна до одної;                                                                а) рідина; коливання на одному місці;

2)  далеко одна від одної;                                                                 б) тверде тіло;

політ від зіткнення до зіткнення;                              в) газ;

3)     близько одна до одної;

періодичні перескоки з місця на місце;

63.             Встановіть відповідність явища та прикладу:

1)   дифузія в газах;                               а) засолювання сала;

2)   дифузія в рідинах;                          б) поширення аромату квітів;

3)   дифузія в твердих тілах;               в) додавання вершків у каву;

4)   вимушена дифузія;                         г) провисання дротів у спекотний день;

5)   теплове розширення;                  д) розчинення прального порошку під час прання в автоматичній

пральній машині.

64.             Встановіть відповідність фізичної величини та її одиниці:

1)маса;                                                      а)  або ;

2)  густина;                                                б) кг;

3)  коефіцієнт лінійного                           в) ;

розширення;

4) температура;                                           г) °С або К.

65.             Встановіть відповідність значень густини в різних одиницях:

1)   340 кг/м³;                                           а) 340 г/м³;

2)   3,4 кг/м³;                                             б) 0,0034 г/см³;

3)   3400 кг/м³;                                         в) 3,4 г/см³;

4)   34 кг/м³;                                              г) 0,34 г/см³;

д) 0,034 г/м³.

66.             Встановіть відповідність фрагментів речень:

1)    еталон маси виготовлений                                                   а) різні;

зі сплаву...;                                                                                    б) однакові;

2)    маси молекул різних речовин...;                                             в) збільшується;

3)  молекули льоду, води і водяної пари...;                                                 г) заліза і золота;

4)  густини твердої сталі і розплавленої...;                                  д) іридію і платини;

5)  об'єм води при нагріванні від 0 °С до 4 °С...;                         е) зменшується.

Світлові явища

І рівень

Завдання 1—42 містять по чотири варіанти відповідей, з яких лише одна правильна.

1.               Вкажіть рядок, у якому наведено лише природні джерела світла:

а)   фари автомобіля, Сонце;

б)   вогнище, екран телевізора;

в)   глибоководні риби, зорі;

г)   маяк, електрична дуга.

2.               Вкажіть рядок, у якому наведено лише штучні джерела світла:

а)   блискавка, лампа;

б)   розжарений метал, Місяць;

в)   полярне сяйво, світлячок;

г)   свічка, екран телевізора.

3.               Вкажіть рядок, у якому наведено лише теплові джерела світла:

а)   екран дисплея, електрична лампа розжарювання;

б)   планктон в океані, газ у трубках рекламного напису;

в)   зорі, Місяць;

г)   електрокамін, Сонце.

4.               Закінчіть речення: «Якщо розміри тіла, що світиться, знач но менші за відстань, на якій ми оцінюємо його дію, то таке тіло називають...»

а)   джерелом світла;

б)   штучним джерелом світла;

в)   точковим джерелом світла;

г)   тіньовим проектором.

5.               Вкажіть середовище, де світло поширюється прямолінійно:

а)    тільки у вакуумі;

б)    тільки в рідинах;

в)    тільки в газах;

г)     у вакуумі та однорідному прозорому середовищі.

6.               Виберіть визначення напівтіні:

а)    область простору, куди не потрапляє світло від джерела;

б)    щось середнє між освітленою поверхнею і неосвітленою;

в)    поверхня, куди не потрапляють прямі сонячні промені;

г)     область простору, куди не потрапляє світло від частини джерела.

7.               Вкажіть причину утворення тіні:

а)    поширення світла у вакуумі;

б)    заломлення світла на межі двох середовищ;

в)    відбивання світла;

г)    прямолінійне поширення світла.

8.               Виберіть точку, в якій необхідно роз-

містити точкове джерело світла, щоб на екрані MN тінь від кулі була найменшою:

а) 1;          6) 2;       в) 3;        г) будь-яка точка.

9. Два точкових джерела світла освітлюють кулю. Вкажіть область на екрані MN, у якій буде тінь від кулі:

а)   І;

б)   ІІ;

в)    III;

г)    І і III.

10.             Вкажіть дію світла, яка викликає утворення хлорофілу в зелених частинах рослин:

а)теплова;                                              в)електрична;

б) хімічна;                                               г) механічна.

11.             Виберіть визначення світлового променя:

а)   сонячний промінь;

б)   пряма лінія, що має початок і не має кінця;

в)   лінія, вздовж якої поширюється світлова енергія;

г)    лінія, що з'єднує предмет і зображення.

12. Вкажіть область, у якій знаходиться кут падіння:

а)   І;

б)   II;

в)   III;

г)    IV або V.

13. Вкажіть область, у якій знаходиться кут відбивання:

а)   І;

б)   II або V;

в)   III;

r)    IV.

14.             Кут падіння дорівнює 42°. Визначте кут відбивання:

а) 21°;                                                      в) 42°;

6) 84°;                                                      г) 48°.

15.             Сонячні промені утворюють кут 60° до горизонтальної поверхні. Визначте кут падіння:

а) 60°;                                                      в) 20°;

6) 30°;                                                      г) 45°.

16.             Перед вертикальним плоским дзеркалом на відстані 0,7 м від нього стоїть людина. Визначте відстань між людиною та її зображенням у дзеркалі:

а)   1,5 м;                                                 в) 1,4 м;

б)   0,7 м;                                                 г) 2,1 м.

17.             Відстань між предметом і його зображенням у плоскому дзеркалі дорівнює 5 м. Визначте відстань від предмета до дзеркала:

а) 2,5 м;                                                   в) 3 м;

б) 10 м;                                                    _Г) 20 м.

18) Вкажіть рядок, у якому правильно описане зображення в плоскому дзеркалі:

а)   дійсне, пряме, однакове за розміром;

б)   уявне, пряме, однакове за розміром;

в)    уявне, обернене, однакове за розміром;

г)     дійсне, обернене, однакове за розміром

19.             Вкажіть область, у якій знаходиться кут заломлення:

а)    І або V;

б)    II;

в)    III;

r)     IV.

20.             Закінчіть речення: «Якщо промінь переходить з повітря в лід, то кут заломлення...»

а)    дорівнює куту падіння;

б)    менший від кута падіння;

в)    більший від кута падіння;

г)    дорівнює 90°.

21.             Закінчіть речення; «Якщо на око оцінювати глибину водойми, то вона завжди здається меншою, ніж є, ...»

а)    тому що світло поширюється прямолінійно;

б)    оскільки проміння зазнає заломлення на межі розділу води й повітря, а вода є оптично менш густим середовищем, ніж повітря;

в)    тому що відбувається відбивання світла;

г)    оскільки проміння зазнає заломлення на межі розділу води й повітря, а вода є оптично більш густим середовищем, ніж повітря.

22.             Користуючись таблицею 18 з Додатка, визначте, в якому рядку наведено речовини в порядку зростання показника заломлення:

а)    повітря, алмаз, вода;                    в) повітря, гліцерин, вода;

б)    лід, скло, кварц;                             г) лід, вода, кварц.

23.             Закінчіть речення: «Якщо промінь переходить з води в повітря, то кут заломлення...»

а)   дорівнює куту падіння;               в) менший за кут падіння;

б)   більший за кут падіння;             г) дорівнює куту відбивання.

24.             Виберіть визначення лінзи:

а)   скляне сферичне тіло;

б)   тіло, обмежене сферичними поверхнями;

в)    прозоре тіло, обмежене сферичними поверхнями;

г)    прозоре тіло, обмежене двома сферичними поверхнями.

25 Виберіть рядок, у якому наведено тільки розсіювальні лінзи:

а)    плоско-вгнута, опукла, опукло-вгнута;

б)    опукла, вгнута, опукло-вгнута;

в)    плоско-вгнута, вгнута, опукло-вгнута;

г)    плоско-опукла, вгнута, опукло-вгнута.

26.             Виберіть визначення оптичної сили лінзи:

а)    відношення розмірів зображення до розмірів предмета;

б)    величина, що дорівнює фокусній відстані, вираженій у метрах;

в)    відношення розмірів предмета до розмірів зображення;

г)    величина, обернена до фокусної відстані, вираженої у метрах.

27.             Фокусна відстань збиральної лінзи 25 см. Визначте оптичну силу лінзи:

а) -4 дптр;                                              в) 2,5 дптр;

б) 25 дптр;                                             г) 4 дптр.

28.             Фокусна відстань угнутої лінзи 20 см. Визначте оптичну силу лінзи:

а)   -5 дптр;                                            в) -0,05 дптр;

б)   -0,2 дптр;                                        г) 5 дптр.

29.             Оптична сила лінзи 2,5 дптр. Визначте, чи є ця лінза збиральною і яка її фокусна відстань:

а)   так; 25 см;                                       в) так; 0,5 м;

б)   так; 40 см;                                       г) ні; 25 см.

30.             Виберіть формулу, за якою можна визначити фокусну від стань тонкої збиральної лінзи:

а) ;                                     в) ;

б) ;                                     г) .

31.             Вкажіть, де саме утворюється зображення в далекозорому оці:

а)   перед сітківкою;                            в) за сітківкою;

б)   на сітківці;                                       г) на рогівці.

32)             Вкажіть оптичний прилад, який утворює зображення, що схожі на зображення, які дає око:

а)   проекційний апарат;     в) фотоапарат;

б)   мікроскоп;                      г) телескоп.

33.             Закінчіть речення: «Короткозорій людині необхідні окуляри з...»

а)    збиральними лінзами;

б)    будь-якими лінзами;

в)     розсіювальними лінзами;

г)     плоскими скельцями.

34.             Вкажіть одиницю сили світла:

а)    метр;                                                  в) люмен;

б)    діоптрія;                                           г) кандела.

35.             Вкажіть характер зміни освітленості поверхні при зменшенні відстані від джерела:

а)    зменшується прямо пропорційно відстані;

б)    збільшується прямо пропорційно відстані;

в)    зменшується пропорційно квадрату відстані;

г)     збільшується пропорційно квадрату відстані.

36.             Вкажіть явище, яке досліджував Ісаак Ньютон за допомогою трикутної скляної призми:

а)    відбивання світла;                         в) сонячне затемнення;

б)    заломлення світла;                       г) дисперсію світла.

37.             Виберіть рядок, у якому правильно наведено послідовність кольорів у спектрі:

а)    червоний, жовтогарячий, жовтий, блакитний, зелений, фіолетовий;

б)    червоний, жовтогарячий, жовтий, зелений, блакитний, синій, фіолетовий;

в)    червоний, жовтий, жовтогарячий, зелений, блакитний, синій, фіолетовий;

г)    червоний, жовтогарячий, жовтий, зелений, синій, фіолетовий.

38.             Вкажіть колір, який буде бачити людина, що дивиться крізь червоне скло на червоний папір:

а)   червоний;        б)чорний;

в)    практично не буде бачити папір взагалі;

г)    коричневий.

39.             Виберіть колір, який буде бачити людина, що дивиться крізь зелене скло на червоний папір:

а)   чорний;                                            в) синій;

б)   червоний;                                        г) жовтий.

40) На білому папері надруковано зелені букви. Вкажіть колір світла, яким треба освітити папір, щоб букви стали невидимими:

а)    зелений;                                           в) жовтий;

б)    синій;                                                г) червоний.

41.             Вкажіть колір світла, що менше за інших відхиляється призмою:

а)    синій;                                                в) жовтий;

б)    зелений;                                           г) червоний.

42.             Закінчіть речення: «Світлофільтр з червоного скла...»

а)    поглинає всі промені, крім червоних;

б)    відбиває всі промені, крім червоних;

в)    заломлює всі промені, крім червоних;

г)    відбиває лише фіолетові промені.

II рівень

Завдання 43—70 містять по п'ять варіантів відповідей, з яких лише одна правильна.

43.             Закінчіть речення: «Якщо на небі видно лише ліву половину Місяця, ...»

а)   може відбутися і часткове, і повне місячне затемнення;

б)   може відбутися лише повне місячне затемнення;

в)   може відбутися лише часткове місячне затемнення;

г)    місячне затемнення не може відбутися;

д)   може відбутися лише повне сонячне затемнення.

44.             Закінчіть речення: «Якщо Земля знаходиться між Сонцем і Місяцем, ...»

а)   повне або часткове місячне затемнення відбутися не може;

б)   може відбутися лише повне місячне затемнення;

в)   може відбутися лише часткове місячне затемнення;

г)   може відбутися і часткове, і повне місячне затемнення;

д)   може відбутися і часткове, і повне сонячне затемнення.

45)             Закінчіть речення: «Якщо Місяць повний, сонячне затемнення...»

а)  не може відбутися;

б)  може відбутися лише повне;

в)   може відбутися лише часткове;

г)   може відбутися і часткове, і повне;

Д)  відбувається щомісяця.

46.             Людина наближається до плоского дзеркала зі швидкістю 0,9 м/с. Визначте швидкість, з якою людина наближається до свого зображення:

а)    0,6 м/с;                                              г) 0,9 м/с;

б)    1,8 м/с;                                             д) 0,3 м/с.

в)     0,45 м/с;

47.             Кут між відбитим і падаючим променями дорівнює 100°. Визначте кут падіння:

а) 100°;                                                     г) 45°;

6) 80°;                                                       д) 200°.

в) 50°;

48.             Відбитий промінь збігається з падаючим. Визначте кут падіння:

а) 45°;                                                       г) 60°;

6) 0°;                                                         д) 90°.

в) 30°;

49.             Вкажіть іншу назву відносного показника заломлення:

а)    показник заломлення другого середовища відносно першого;

б)    показник заломлення першого середовища відносно другого;

в)    показник заломлення вакууму відносно середовища;

г)    показник заломлення середовища відносно вакууму;

д)    коефіцієнт заломлення.

50.             Третя частина кута між відбитим і падаючим променями дорівнює 40°. Визначте кут падіння:

а)    40°;                                                    г) 80°;

б)    50°;                                                    д) 30°.

в)    60°;

51.             Висота плоского дзеркала 90 см. Визначте найбільший зріст людини, яка бачитиме своє зображення на повний зріст у дзеркалі, не змінюючи положення голови:

а)   ≈ 140 см;                                          г) ≈ 180 см;

б)   ≈ 150 см;                                          д) ≈ 200 см.;

в)   ≈ 160 см;

52.             Визначте зміну кута між відбитим і падаючим променями, якщо кут падіння збільшити на 15°:

а)    зменшиться на 15°;

б)    зменшиться на 30°;

в)    збільшиться на 20°;

г)    збільшиться на 30°;

д)    збільшиться на 15°.

53)             Сонячні промені утворюють кут 50° до горизонтальної земної поверхні. Визначте кут, під яким плоске дзеркало треба розмістити до вертикалі, щоб спрямувати промені вертикально вниз для освітлення дна колодязя:

а) 45°;                                                      г) 15°;

б) 35°;                                                      д) 50°.

в) 20°;

54.             Визначте кількість плоских дзеркал, що потрібна для побудови найпростішого перископа:

а)   1;                                                        г) 4;

б)   2;                                                        д) більше чотирьох.

в)    3;

55.             Промінь переходить з повітря у скло. Визначте співвідношення між кутами падіння, відбивання і заломлення:

а)   усі кути рівні;

б)   кут відбивання найбільший, кут падіння найменший;

в)   кут відбивання найменший, кут заломлення найбільший;

г)    кут відбивання дорівнює куту падіння, кут заломлення менший;

д)   кут відбивання дорівнює куту падіння, кут заломлення більший.

56.             Вимірювання показали, що довжина тіні на горизонтальній поверхні дорівнює висоті дерева. Визначте кутову висоту Сонця над горизонтом:

а) 30°;                                      г) 45^о;

6) 35°;                                      д) 50^о.

в) 20°

57 Вкажіть формулу,  що є математичним виразом закону Снелля:

a) sinα·sinβ = n;                                г) ;

б) ;                                  д) α = β.

в) sinα·sinβ = n − 1;

д) промінь не може перейти з оптично менш густого середовища в оптично більш густе.

59. Пунктиром зображений перпендикуляр, поставлений до межі розділу середовищ у точку падіння променя. Виберіть рисунок, на якому правильно показані відбитий промінь і хід променя з оптично більш густого середовища в оптично менш густе:

д) промінь не може перейти з оптично більш густого середовища в оптично менш густе.

60.             Промінь світла переходить з повітря в сірководень. Визнач те кут заломлення, якщо кут падіння дорівнює 30°:

а)    15°;                                                    г) 22°;

б)    18°;                                                    д) 35°.

в)    25°;

61.             Водолаз, який перебуває під водою, бачить, що сонячні про мені падають на поверхню під кутом 60° до горизонту. Виберіть правильне твердження:

а)   кут заломлення дорівнює 30°;

б)   кут падіння дорівнює 60°;

в)    кут заломлення більший ніж 60°;

г)    кут падіння дорівнює 30°;

д)   кут відбивання дорівнює 60°.

62.             Кут падіння світлового променя з повітря на гліцерин дорівнює

30°. Визначте різницю між кутом падіння і кутом заломлення:

а) 0°;                                                         г) 10°;

б) 3°;                                                         д) 12,5°.

в) 5°;

63.             Виберіть найбільш точне визначення головного фокуса збиральної лінзи:

а)   точка, у якій перетинаються промені після виходу з лінзи;

б)   точка, у якій перетинаються паралельні промені після ви ходу з лінзи;

в)    точка, у якій після виходу з лінзи перетинаються паралельні до головної оптичної осі промені;

г)    точка, у якій перетинаються перпендикулярні до головної оптичної осі промені після виходу з лінзи;

д)   точка, у якій перетинаються продовження променів після виходу їх з лінзи, якщо падаючі промені були паралельні до головної оптичної осі.

64.             Вкажіть, де знаходиться зображення предмета у збиральній лінзі, якщо воно однакове за розмірами з предметом:

а)   у фокусі;

б)   між фокусом і лінзою;

в)   у подвійному фокусі;

г)    за подвійним фокусом;

д)   між фокусом і подвійним фокусом.

65.             Виберіть визначення головного фокуса розсіювальної лінзи:

а)   точка, у якій перетинаються промені після виходу з лінзи;

б)   точка, у якій перетинаються паралельні промені після ви ходу з лінзи;

в)   точка, у якій після виходу з лінзи перетинаються паралельні до головної оптичної осі промені;

г)   точка, у якій після виходу з лінзи перетинаються перпендикулярні до головної оптичної осі промені;

д)   точка, у якій перетинаються продовження променів після виходу з лінзи, якщо падаючі промені були паралельні до головної оптичної осі.

66. Вкажіть, де знаходиться зображення предмета у збиральній лінзі, якщо предмет розміщений між фокусом і подвійним фокусом:

а)  у фокусі;

б)  між фокусом і лінзою;

в)   у подвійному фокусі;

г)   за подвійним фокусом;

Д) між фокусом і подвійним фокусом.

67.             Вкажіть, де знаходиться зображення предмета у збиральній лінзі, якщо воно обернене, зменшене, дійсне:

а)  у фокусі;

б)  між фокусом і лінзою;

в)    у подвійному фокусі;

г)     за подвійним фокусом;

д)    між фокусом і подвійним фокусом.

68.             Вкажіть, де знаходиться зображення предмета у збиральній лінзі, якщо воно пряме, збільшене, уявне:

а)    у фокусі;

б)    між фокусом і лінзою;

в)    у подвійному фокусі;

г)    за подвійним фокусом;

д)    між фокусом і подвійним фокусом.

69.             Відстань від предмета до збиральної лінзи 0,5 м, а відстань від лінзи до зображення 1 м. Визначте оптичну силу лінзи:

а)    -2 дптр;                                            г) 0,7 дптр;

б)    -3 дптр;                                           д) 2 дптр.

в)    3 дптр;

70.             Відстань найкращого зору людини дорівнює 25 см. Визначте збільшення лупи, фокусна відстань якої 5 см:

а) 20;                                                        г) 2;

б) 5;                                                           д) 0,5.

в) 50;

III рівень

Завдання 71—85 містять по п'ять варіантів відповідей, з яких лише одна правильна.

71.         У сонячний день довжина тіні від вертикального стовпа зав вишки 8 м дорівнює 3,6 м. Визначте висоту будинку, довжина тіні якого дорівнює 12 м:

а)   26,7 м;                                 г) 15,4 м;

б)  24,7 м;                                 д) 5,4 м.

в)   22,4 м;

72.         Свічку розмістили на бісектрисі прямого кута, утвореного двома плоскими дзеркалами. Визначте кількість зображень свічки в дзеркалах:

а) 1;                                          г) 4;

б) 2;                                          д) 5.

в) 3;

73.         Сонячний промінь падає на воду. Визначте кути падіння і заломлення, якщо кут відбивання дорівнює 30°:

а)  кут падіння 30°, кут заломлення 30°;

б)  кут падіння 30°, кут заломлення 15°;

в)   кут падіння 21,5°, кут заломлення 30°;

г)    кут падіння 30°, кут заломлення 21,5°;

д) кут падіння 30°, кут заломлення 18,5°.

74 Виберіть зміст поняття абсолютного показника заломлення:

а)   показник заломлення другого оптично прозорого середовища відносно першого;

б)   показник заломлення першого оптично прозорого середовища відносно другого;

в)    показник заломлення вакууму відносно оптично прозорого середовища;

г)    показник заломлення оптично прозорого середовища відносно вакууму;

д)   показник заломлення оптично непрозорого середовища відносно вакууму.

75.             Виберіть формулу зв'язку відносного показника заломлення з абсолютними показниками заломлення першого та другого прозорих середовищ:

а) ;                             г) п = п₁ + п₂;

б) ;                              д) п = п₁ − п₂

в) п = п₁ п₂;

76.              Визначте показник заломлення алмазу відносно води:

а) 0,55;                                                    г) 2,42;

б) 1,82;                                                    д) 1,33.

в) 3,2;

77.     Промінь переходить з води в повітря. Визначте кут заломлення, якщо кут падіння дорівнює 35°:

а) 26,5°;                                                  г) 21,5°;

б) 51,5°;                                                  д) 36,5°.

в) 54,5°;

78.Закінчіть речення: «Коли промінь переходить зі скла в повітря під невеликим гострим кутом, то кут падіння...»

а)  дорівнює куту заломлення;

б)  менший за кут заломлення;

в)   більший за кут заломлення;

г)   або менший, або більший від кута заломлення;

д)  дорівнює нулю.

79.         Промінь переходить зі скла у воду. Визначте співвідношення між кутами падіння, відбивання і заломлення:

а)   усі кути рівні;

б)   кут заломлення найбільший, кут падіння найменший;

в)   кут відбивання найменший, кут заломлення найбільший;

г)   кут відбивання дорівнює куту падіння, кут заломлення менший;

д)   кут відбивання дорівнює куту падіння, кут заломлення більший.

80.         Предмет знаходиться на відстані 10 см від збиральної лінзи, фокусна відстань якої 15 см. Визначте відстань від зображення до лінзи та виберіть характеристику зображення:

а)   0,3 м; обернене, дійсне, збільшене;

б)  0,15 м; обернене, дійсне, зменшене;

в)   0,3 м; пряме, дійсне, збільшене;

г)   0,15 м; пряме, уявне, зменшене;

д)  0,3 м; пряме, уявне, збільшене.

81.         Оптична сила лінзи 5 дптр, відстань від предмета до лінзи 30 см. Визначте відстань від лінзи до зображення та виберіть характеристику зображення:

а)   0,6 м; дійсне, зменшене, обернене;

б)  0,6 м; дійсне, збільшене, обернене;

в)   0,6 м; уявне, збільшене, пряме;

г)   0,3 м; дійсне, зменшене, обернене;

д)  0,9 м; дійсне, зменшене, обернене.

82.         На рисунку зображений світловий промінь, який падає на лінзу, та фокуси лінзи. Вкажіть рисунок, що правильно ілюструє подальший хід цього променя:

д) промінь не буде поширюватися після проходження лінзи.

83.             Виберіть формулу, за якою визначається фокусна відстань тонкої розсіювальної лінзи:

а) ;                                                 г)

б) ;                                                 д) .

в)

84.             Фокусна відстань розсіювальної лінзи дорівнює 50 см. Від стань від лінзи до зображення дорівнює 30 см. Визначте від стань від предмета до лінзи:

а)   0,7 м;                                                 г) 0,6 м;

б)    0,5 м;                                                д) 0,75 м.

в)    2,5 м;

85.             Визначте, у скільки разів змінилася освітленість поверхні, перпендикулярної до променів світла від точкового джерела, при збільшенні відстані від джерела в 3 рази; зменшенні відстані в 4 рази:

а)   збільшилася в 3 рази; збільшилася в 16 разів;

б)   зменшилася в 1,5 раза; збільшилася у 8 разів;

в)   зменшилася в 4 рази; зменшилася в 16 разів;

г)   збільшилася в 9 разів; зменшилася в 4 рази;

д)   зменшилася в 9 разів; збільшилася в 16 разів.

Завдання 86—90 передбачають встановлення відповідності понять першого та другого стовпчиків. Відповідь дайте у вигляді комбінацій цифр та букв.

86.             Встановіть відповідність величини та її одиниці:

1)  оптична сила;                                  а) не має одиниці вимірювання;

2)  фокусна відстань;                           б) діоптрія;

3) сила світла;                                      в)градус;

4) кут падіння променя;                   г) метр;

                                                            д) кандела,

87.             Встановіть відповідність величини та її буквеного позначення:

1)  фокусна відстань;                           а) п;

2)  показник заломлення;                   б) D;

3) оптична сила;                                  в) F;

4) сила світла;                                      г) І.

88.             Встановіть відповідність кута падіння променя, що переходить з води у повітря, та кута заломлення:

Кут падіння...                                  Кут заломлення...

1) 30°;                                                а) 90°;

2) 49,5°;                                             б) 0°;

3) 60°;                                                в) 41°;

4) 0°;                                                  г) не існує.

89.             Встановіть відповідність відстані від предмета до збиральної лінзи та відстані від лінзи до зображення:

Предмет знаходиться...                Зображення розміщене...

1)   за 2F;                                           а) між F і лінзою;

2)   у 2F;                                             б) між F і 2F;

3)   між F і 2F;                                   в) у 2F;

4)   у F;                                               г) за 2F;

                                                      д) у нескінченності.

90.             Встановіть відповідність відстані від предмета до збиральної лінзи та характеристики зображення:

Предмет знаходиться...                Зображення...

1)  між F і лінзою;                           а) дійсне, зменшене, обернене;

2)  у F;                                                б) дійсне, збільшене, обернене;

3)  між F і 2F;                                    в) уявне, збільшене, пряме;

4)  у 2F;                                             г) у нескінченності;

5)  за 2F.                                            д) дійсне, однакове, обернене.

Болдеску Л.В., вчитель української мови

Доповідь на тему: «Використання технологій продуктивного навчання з метою стимулювання креативності учнів на уроках української літератури»

     В практиці роботи вчителів української мови та літератури КЗ Миколаївська СШ №2 активно використовуються технології продуктивного навчання.

     Продуктивне навчання - це процес освіти, метою якого є розвиток особистості в співтоваристві, також удосконалення самого товариства. Цей процес спрямований на успішність у діяльності, орієнтований на продукт, та осмислення цієї діяльності в групі учнів за підтримки педагогів. 
   Продуктивне навчання спрямоване на набуття життєвих умінь, що ініціюють особистісне зростання та індивідуальний розвиток, міжособистісне спілкування та взаємодію, а також самовизначення його учасників. 
   Продуктивне навчання - продуктивно орієнтована діяльність в реальній життєвій ситуації учнів.

   Продуктивне навчання - це навчання, що забезпечує реальний зв'язок освіти з життям, відкриває перспективу молодим людям за допомогою своїх знань і вмінь знайти роботу, домогтися успіху у житті. 
   Продуктивне навчання - це процес створення учнями певного продукту, процес набуття життєвих навичок, які забезпечують самовизначення та особистісний розвиток кожного учня. 

   Продуктивне навчання - орієнтація педагогічної діяльності на на одержання навчального і предметного продукту в самостійній діяльності.     

   Цілями продуктивного навчання є:  створення комплексу оптимальних умов для розвитку особистості учня; створення умов для розумової діяльності; створення у навчально-виховному процесі цілісної системи знань, умінь, навичок; максимально пристосувати освіту до потреб людини; 
міжсуб'єктивні, партнерські взаємини педагога і учня; 
набуття учнями життєвих умінь, що ініціюють особистісне зростання та 
індивідуальний розвиток, міжособистісне спілкування, взаємодію та 
самовизначення; отримання конкретного продукту в результаті самостійної предметної діяльності учня згідно із загальними вимогами навчання; 
конкретний соціально значимий продукт; організація мотивованого, самостійного практично орієнтованого навчання;  створення діяльнісного підходу до навчання, формування у учнів умінь 
утверджувати себе через постійну продуктивну діяльність; орієнтація на практичне дослідження успіхів у самоосвітній діяльності. 
     Сьогодні учень повинен повернутися зі школи з певними результатами. 
  Щоб дійсно був результат і був він ефективним, необхідна більша інтеграція теоретичного навчання в практичний досвід. Школа має максимально реалізувати головні принципи продуктивної освіти: 
служіння дитині; глибоке знання природи дитини законів її розвитку і виховання;  демократизація;  гуманізація;  національний характер;  вільний вибір;  самоосвіта;  індивідуальність; продуктивність, результативність. 
Продуктивне навчання як педагогічний метод відрізняється від репродуктивного тим, що в його основі лежить системне досвідчене виробництво та рефлексія. Таке навчання здійснюється в ситуаціях практичної участі школярів за допомогою, які послідовно формують продуктивне навчання з урахуванням його критеріїв: 
особистісного; діяльнісного; соціального; культурного; технічного. 
  Учасники продуктивного навчання беруть на себе контроль за навчанням і розпочинають самоконтрольоване «особистісне навчання». 
В цьому процесі використовують різні методи (колажі, рольові ігри, проектне навчання, вправи, що містять інформаційні та комунікативні медіа технології). 
   В системі продуктивного навчання здійснюється якісне оцінювання індивідуального освітнього процесу, що фіксує особисте просування кожного учня відповідно до персональних завдань і якості продукту. Акцент при оцінці робиться на умінні використовувати знання, інформацію в різних видах діяльності. У зв'язку з цим актуальними є методи, що оцінюють уміння і здатність використовувати одержанні знання в реальній діяльності (автентичне тестування, есе (реферати), портфоліо, проектна діяльність. 
Під час продуктивного навчання в учнів починає діяти установка поліпшити, досягти, взаємодіяти. 

    Поняття діяльності є центральним у продуктивному навчанні. Завдяки залученню до реальних життєвих ситуацій, учні стають активними в тій сфері діяльності, яку вони обрали самі (як у нормальній ситуації у професійному житті). Разом із педагогами вони планують та реалізовують індивідуальну освітню програму, осмислюючи і узагальнюючи свій досвід у різних аспектах (власне навчальному, культурному, політичному). 
В рамках продуктивного навчання програмовий матеріал та навчальний план індивідуалізуються відповідно до особистісних потреб учнів. Таке самостійне навчання та реалізація індивідуальної програми на основі практичної діяльності й досвіду учнів відбувається за педагогічного сприяння та супроводу з боку педагогів. Вони підтримують самостійне навчання шляхом стимулювання, порад і якісного оцінювання, досягаючи особистості, яка навчається відкрити для себе й реалізувати свою навчальну діяльність. Вони підтримують саме самостійне учіння й самостійне виготовлення продукту. Необхідність індивідуалізації доповнюється груповим навчанням, значення якого продуктивному навчанні не менш важливе. Молоді люди здобувають досвід елементарної комунікації з однолітками, для того, щоб самовизначитися й віднайти почуття особистої гідності. 
   Самоосвіта потребує презентації результатів кожного члена групи, а також формування навичок ведення дискусії, щоб особистий досвід, погляди, продукти діяльності можна презентувати, критично проаналізувати, скоригувати та щоб вони стали корисними для інших. 
  

Основні позиції вчителя в системі продуктивного навчання: 
-наставник; співробітник; 
-компетентний консультант-універсал; тренер; особистий радник, вчитель життя; науковий керівник індивідуального проекту; менеджер; 
партнер у плануванні, аналізі й оцінці навчання; 
співрозмовник; організатор навчання (через зміст передає соціокультурні зразки пізнання); організатор учіння (індивідуальної пізнавальної діяльності школяра через колективні форми роботи); посередник між дитиною, учнівським колективом, загалом та засобами 
інформації; керівник;  координатор; фасилітатор.

   Основні позиції учня в системі продуктивного навчання: 
-суб'єкт діяльності; дослідник проблеми;  учень-творець; співрозмовник; 
 учень-споживач; самостійне отримання знань; створення умов саморозвитку у взаємодії з педагогом;  рецензент;  проектувальник свого життя. 
 

   Основні продукти учнів:  навчання; гіпотези, дослідження, твори, правила, живописні картини, комп'ютерні програми, вироби з різних матеріалів, рекомендації щодо виготовлення  будь-яких речей тощо; установки учнів, рекомендації як поліпшити, досягти, зберегти, взаємодіяти, вдосконалювати; 
 праця: результативна, плідна, обміркована; відкриття (суб'єктивно нове знання); знання, навички, досвід, ідеї, практичний результат; 
науково-дослідницькі роботи; експериментальні вправи. 
 

ШМО вчителів суспільно-гуманітарного циклу

   Шляхи розвитку креативності школярів у системі філологічної   освіти

   Духовне оновлення нашої держави, процес демократизації суспільства передбачають створення сприятливих умов для утвердження атмосфери творчості, багатогранного розвитку особистості, її обдарованості. Завдання щодо виховання людей із високим творчим потенціалом постає не лише як актуальна проблема сучасної педагогічної науки та практики, але і як соціальна необхідність. Життя доводить, що в складних умовах, що постійно змінюються, найкраще орієнтується, приймає рішення, працює людина творча, гнучка, креативна, здатна до генерування і використання нового (нових ідей, задумів, нових підходів та рішень). Це людина, „яка володіє певним переліком якостей, а саме: рішучістю, вмінням не зупинятися на досягнутому, сміливістю мислення, вмінням бачити за межі того, що бачать сучасники і бачили попередники”.

    У наш час спостерігається зростання інтересу до процесу творчості. Якщо в деяких психічних процесах людині допомагають складні механізми (комп’ютери, сканери, обчислювані машини), то творчість не може бути формалізована і обмежена певною програмою дій, не може бути механічною.

Пріоритетним завданням навчально-виховного процесу в сучасній школі є всебічний розвиток школярів, зокрема творчих здібностей особистості.

      У сучасних умовах гуманізації й демократизації навчального процесу як ніколи актуальні дидактичні заповіді В.Сухомлинського. У книзі „Сто порад учителю” він писав: „Немає абстрактного учня. Мистецтво й майстерність навчання і виховання полягає в тому, щоб розкривати сили й можливості кожної дитини, дати їй радість успіху в розумовій праці...” Вважаю, що завдання вчителя – допомогти учневі знайти себе в житті; пробудити чи розвинути в дитині те творче зернятко, яке є в кожному, бо закладене там природою.

Розвивати творчі здібності можна по-різному. Окремі учні (обдаровані) переважно самостійно тренують свої задатки, щоб розвинути їх у  здібності, і удосконалюють свої здібності, щоб вони стали творчими. Але для розвитку творчих здібностей більшості школярів важливою є саме роль учителя.    

      Завдання педагога - управляти процесами творчого пошуку, йдучи від простого до складного: створювати ситуації, що сприяють творчій активності та спрямованості школяра, розвивати його уяву, асоціативне мислення, здатність розуміти закономірності, прагнення постійно вдосконалюватися, розв'язувати дедалі складніші творчі завдання. Найефективнішим засобом досягнення мети є інноваційні технології навчання. Інноваційний підхід забезпечує позитивну мотивацію здобуття знань, активне функціонування інтелектуальних і вольових сфер, сприяє розвитку творчої особистості.

    Створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної дитини – основна мета вчителів- словесників, що покладена в основу інноваційних  технологій навчання. Багато з них варті уваги сучасного педагога, який прагне дати якісний рівень знань, зробити урок цікавим, досягти максимального взаєморозуміння і співпраці між вчителем і учнем.

   У роботі вчитель  не захоплюється використанням якоїсь однієї педагогічної технології,  помічає її "мінуси", враховує індивідуальні особливості своїх учнів, їх готовність до роботи за певною технологією.   Сучасному педагогові необхідно вибрати те "зерно", що дасть змогу створити свою міні-методику. У творчого вчителя і учні прагнуть до творчості.

У своїй педагогічній практиці вчитель повинен використовувати способи інтеграції окремих елементів таких сучасних технологій навчання:

•    Продуктивне навчання;

•    Інтерактивні технології;

•    Особистісно-зорієнтоване навчання.

     Незважаючи на розмаїття нововведень, основною формою організації навчальної діяльності залишається урок.  Яким же повинен він бути?  

  Сучасний урок в школі– це урок демократичний. Для такого уроку характерними ознаками є:

•    підготовка не мовознавців- теоретиків, а гуманних освічених людей;

•    навчання не словом, а справою;

•    проведення його не для учнів, а разом з ними;

•  спрямовування діяльності не на клас в цілому, а на особистість кожного учня;

•    забезпечення повного засвоєння навчального матеріалу на уроці.

   Саме уникненню багатьох недоліків у підготовці до уроку  допомагає чітке використання методики тієї чи іншої технології, суттєвою особливістю якої є протиставлення довільних дій чіткому алгоритму, системі логічно вмотивованих дій, послідовному переходу від одного елемента до іншого.

 Вчитель постійно поглиблює свої знання, опрацьовує додаткову літературу, привчають до цього і своїх учнів. Прагне донести до них таку аксіому – підручник не являється єдиним джерелом знань, тому варто вивчати різні погляди на проблему із посібників, словників, довідників.

        Особистість учня з об’єкта навчання перетворюється на головну фігуру. Багаторазове повторення матеріалу в найрізноманітніших формах, групування і подача матеріалу доводять, що навчання під силу всім.  Така система роботи спрямована на комплексний розвиток творчої особистості учня.    У житті людини спілкування не існує як відокремлений процес або самостійна форма активності. Воно входить до складу індивідуальної або групової практичної діяльності. Поза спілкуванням формування особистості взагалі неможливе. Інтерактивні форми роботи, чкі використовує вчитель сприяють розвитку ініціативи, незалежності, уяви, співпраці з іншими учнями. Часто подається робота в групах, кожна з яких колективно виконує конкретне навчальне завдання – однакове для всіх груп чи різне. При цьому  передбачається не лише спільна робота в одній групі, а й міжгрупова взаємодія. На уроках виконання тренувальних вправ кожна група одержує блок з 4-5 вправ різної складності. Вчитель надає консультації. Учні, у рамках своєї групи, виконують взаємоперевірку та знайомлять з результатами роботи весь клас.

    Організована таким чином робота сприяє підвищенню навчальної активності школярів, усуває їхню природну скутість, дає змогу кожному учневі засвоювати навчальний матеріал у природному йому темпі, а також є дієвим засобом у посиленні індивідуалізації навчання. Сучасна методика нагромадила багатий арсенал прийомів інтерактивного навчання від найпростіших («Робота в парах», «Ротаційні (змінні) трійки», «Карусель», «Мікрофон»)  до складних («Мозковий штурм», «Мозаїка», «Аналіз ситуації»), а також імітаційні ігри, дискусії, дебати.

    Намагаюсь у своїй роботі застосовувати оптимальні інтерактивні технології, які б проектували креативні якості особистості учня: фантазію, натхнення, ініціативу, нестандартність, непересічність, наявність власної точки зору.   Саме здатність осмислювати виучуване, виділяти основне сприяє виробленню вмінь свідомо застосовувати знання на практиці.

  Лише вдала інтеграція сучасних педагогічних технологій інтерактивного, особистісно-орієнтованого, продуктивного навчання на основі постійного розвитку критичного мислення учнів дасть змогу розвивати творчі здібності, а значить, і формувати творчу особистість учня.

    Отже, вимоги до вчителя української літератури значно зросли. Крім творчого розвитку необхідно надати необхідну суму знань, виконати вимоги Державного стандарту освіти, підготувати конкурентноспроможного випускника школи.

 Розробка уроку української літетарури, Болдеску Л.В.

Клас: 6

Вчитель: Болдеску Лілія Василівна, вчитель української мови та літератури,

                вища категорія, педагогічний стаж 32 р.

Тема: Я.Стельмах «Митькозавр із Юрківки»

           Уява, фантазія і романтичність у житті сучасної людини.

Мета: вдосконалювати вміння виразного свідомого читання, переказу, з коментуванням прозових творів, пригодницького характеру, звернути увагу на роздуми героїв про уявне, фантастичне і романтичне в їхньому дитячому житті; розвивати здатність до передбачення подій, фантазію, зіставлення описане з реальним життям; толерантно й аргументовано обстоювати свою думку; виробляти світоглядні орієнтири; прищеплювати любов до книги і природи рідного краю; виховувати допитливість, оптимістичне світобачення.

Очікувані результати: учні виразно читають цікаві фрагменти з твору, коментують їх, вивчають повчальні моменти, вміють зрозуміти стан і думки героїв.

Теорія літератури: повість, пригодницький твір, сюжет та його елементи.

Обладнання та наочність: портрет Я. Стельмаха, видання твору, ілюстрації до нього, дидактичні мультимедійні матеріали, комікси учнів до твору.

Методи, прийоми роботи: виразне читання вчителем сугестивної поезії, робота в парах, інсценізація( розігрування імпровізованої сценки), створення фанфіків.

Тип уроку: урок практичного застосування знань, вмінь і навичок.

                                           Перебіг уроку

І. Забезпечення емоційної готовності до уроку. Читання сугестивної поезії.

·        Який же ти сьогодні молодець,

Ти переймаєшся усім,

 Ти віриш, мрієш

 І сьогодні

 Ти найсправжнісінький знавець,

 Все опануєш, вивчиш і зумієш

                                    О.Сомаруха. 

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

1.     Інтерактивна вправа «Так», «Ні»

Дається вікторина по змісту твору Я. Стельмаха «Митькозавр із Юрківки»

2.     Взаємоперевірка робіт.

ІІІ. Оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних  результатів

 Запропонувати учням прокоментувати тему уроку, записану на дошці.

ІV.Опрацювання навчального матеріалу. Надання необхідної інформації

1.     Вступне слово вчителя.

 Щоб знайти пригоди, невідоме і романтичне завжди поруч з нами, потрібно лише трохи придивитися уважніше, уявити і пофантазувати.  Навіть буденні речі можуть стати джерелом цікавих несподіванок. Саме пригоди наших героїв доводять, що будь-які життєві обставини людина може використати для збагачення власного життєвого досвіду, розвитку духовного світу.

        Митько і Сергій завдяки, хоч і небезпечному жарту Васі, змогли відчути себе частиною великої історії, дізнатися дуже багато цікавого з книжок, якими раніше захоплювались, перевірити на міцність свою дружбу.     

        Вдома ви закінчили читати останній розділ повісті. А сьогодні я пропоную вам ще раз пережити разом з героями їх пригоди, уявити себе на місці Митька і Сергія.

  2. Еврестична бесіда.

    - Обмін враженнями від прочитаного

Ø Чи змогли б ви заради наукового відкриття піти на ризик?

Ø Хто з героїв повісті виявився переможцем?

Ø За що Митько дякував Васі?

Ø А як повелися б ви у подібній ситуації?

Ø Чи виявилося для вас несподіваним закінчення твору?

Ø Які незрозумілі слова зустріли ви в тексті?

- Виставка ілюстрацій та коміксів до твору.Оформлення колективної проекту по змісту повісті.

3.     Словникова робота.

·        Чому хлопці повірили в існування чудовиська в озері (добір цитат-фактів)?

·        Які епізоди повісті вам сподобалися найбільше (зачитування висловлювань)?

4.     Інсценізація 1-2 епізодів з твору.

5.     Проблемне питання. Інтерактивна вправа “Займи позицію”

Яке значення, на вашу думку, має уява і фантазія в житті сучасної людини і для вас?

6.     Творча робота. Метод “Фанфік”

Презентація “Фанфіків” (з використанням проектора). Повторення теоретичного матеріалу.

 Завдання: Уявити себе на місці Сергія та Митька вночі на березі загадкового озера.

-         Перечитати уривок с.169-170.

-         Робота в групах. Створити фанфік “Сон Сергія” – 1 група,

   “Сон Митька” – 2 група

-         Написання фанфіків.

-         Презентація міркувань. Зачитують 2 роботи.

V. Рефлексія. Підсумок уроку.

Відрефлексуйте власну діяльність на уроці (Слайд)

1.Слухав учителя-                            1бал

2.Розумів прочитане-                       1-2 бали

3.Брав участь в діалогах-                 1-3 бали

4.Створив власне висловлювання- 1-3 бали

5.Презентував роботу-                     1-3 бали.

VІ. Оцінювання. Аргументація оцінок.

Наш урок закінчується. Як ви оцінюєте вашу спільну роботу?

VІІ. Домашнє завдання.

 Продумайте власне закінчення твору. Пофантазуйте про ті пригоди, які могли б статися з Митьком та Сергієм за той місяць канікул, що буде попереду.

 Літературна світлиця, педагог-організатор Зуб Л.М.

Тема :   «Скарби української душі»    

Мета. Сприяти розвитку у підростаючого покоління здібностей сприймати прекрасні скарби української душі, створені художнім генієм українського народу, прилучати юнацтво до світу краси; виховувати любов і повагу до України відчуття прекрасного, формувати вміння аналізувати явища культури, правильні естетичні смаки.

Місце проведення: спортзал

Учасники: 25 учнів 2-11 класів

І вед.

         Якось засяють птахи золоті

         За небокраї, в безмежні долини.

         В душу впаде наче вперше в житті:

         Ти народився на Україні !

ІІ вед.

         Аж задихнеться душа молода.

         Комір тужавий рвонеш в нетерпінні.

         Груди наповнить польоту жага:

         Ти народився на Україні!

І вед.

         Мить сокровенна, як вишня в цвіту.

         Сяють слова золоті і нетлінні,

         Рідні до болю, рівні життю:

         Ти народився на Україні!

Композиція «Діти України» - 3 клас

Пісня «Україна – це я», хор

ІІ вед.

Добрий день вам, милі люди!

Хай вам щастя – доля буде,

Не на день і не на рік,

А на довгий – довгий вік

І вед.

Починаймо наше свято!

Людей зібралося багато

Щоб веселитись і співати

Скарби  української душі згадати.

ІІ вед.

Шановні гості! Запрошуємо вас у царство мудрого й красивого, правдивого й цінного, сильного й ласкавого, доброго й мужнього слова. Скарбом української душі є вогник, схожий на полум’я свічки, що запалює душу людини.

І вед.

Хай палає свічка.

Хай палає,

Поєднає нас вона в цей час.

Друзів голоси нехай лунають,

Слово й музика нехай єднають нас.

ІІ вед.

Запрошуємо вас

У найправдивішу казку.

До неї відкриється

Вхід через мить.

І вед.

Із серцем відкритим,

З обличчям без маски

У світ цей чарівний

Сміливо ступіть.

ІІ вед.

Життя — це просто дивна казка,
В яку приходимо лиш раз.
Тут для людей любов і ласка,
І світло сонечка для нас.
І небеса бездонні сині,
Чарівні зорі в небесах.
Ключі високі журавлині,
І вся оця земна краса.
Життя складне, але чудове,
Ми робимо в нім відкриття.
Й завжди ідемо в невідоме,
Тим цікавіше нам буття...

Танець «Квітка-душа», 5 клас

І вед.

Гей, моя країно, 
Рідна Україно! 
Я - твоя дитина, 
Крапелька твоя!

Це моя країна - 
Рідна Україна, 
На якій з'явився (з'явилась) 
І співаю я. 

Танець «Дівчина-весна» 5 клас

ІІ вед.

Можна вибрать друга

І по духу брата.

Та не можна тільки матір вибирати.

Можна все на світі вибирати сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину.

Хор, пісня «Мам»

    І вед.

 Я – не груша, я – не слива,                                                                                   

 Я – калинонька вродлива!

 Я стою в зеленім листі

 У червоному намист

 А чому я так прибралась?

  Бо до свята готувалась.

Калина – це символ красивої української дівчини, символ дитини.
В народі є такі прислів’я:
- Красна, як калина.
- Червона, як калина.
- Милуйся калиною, коли цвіте, а дитиною, коли росте

ІІ вед.

Мені сорочку мама вишивала Неначе долю хрестиком вела, Щоб лихих стежинок не шукала І до людей привітною була. Виконуй доню – мама говорила Життя закони, істини прості Не зраджуй землю, що тебе зростила, Не залишай нікого у біді

Пісня « Рушник» - дует

Миру в Україні - бути!
Миру хочуть добрі люди
І дорослі, і малі
Прагнуть миру на Землі!

Хай літають завжди журавлі,         
Колоски видзвонюють налиті,         
Ми за те, щоб мир був на землі         
Для усіх дітей на цілім світі.  

Пісня   « Мир без війни» - хор.   

ВІДДІЛ ОСВІТИ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ РАЙДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ

КЗ МИКОЛАЇВСЬКА СЕРЕДНЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА №2

                   Розробка уроку фізики в 9 класі

                                       на тему:

           «Вплив магнітного поля на організм людини»

                                                Вчитель фізики:  Новак А.П.

Тема: Вплив магнітного поля на організм  людини.

Мета.

              Дидактична. Сформувати поняття про вплив магнітного поля на

                                     людину.

              Розвиваюча.  Розвивати вміння спостерігати за фізичними явищами,

                                       аналізувати їх і пояснювати, спираючись на вже добуті                              

                                       знання; формувати комунікативні компетентності

                                       шляхом вдосконалення вміння ставити запитання;

                                       формувати навички публічного виступу; розвивати

                                       культуру мовлення.

              Виховна.        Виховувати почуття взаємодопомоги; прагнення до

                                      самоосвіти; сприяти формуванню ідеї пізнання світу.

              Тип уроку:    застосування набутих знань

              Обладнання: презентації учнівських досліджень, проектор,

                                      комп’ютери, дидактичний матеріал, виступи учнів,               

                                     кросворд

                                                                       Набув знань – пристосовуй до діла.

                                                                       Знання без діла – тяжка ноша.

План уроку.

1.     Організаційний момент (3хв.)

2.     Актуалізація опорних знань (10 хв.)

3.     Мотивація навчальної діяльності (5хв.)  

4.     Робота в групах. Захист презентацій (15 хв.)

5.     Рефлексія. Підсумок уроку (10 хв.)

6.     Домашнє завдання (2хв.) 

I. Організаційний момент.

Привітання. Методичний прийом «Рукостискання». Учні стоять біля парт;

учні першого варіанту проходять вздовж учнів другого варіанту для привітання. Бажаємо плідної роботи на уроці.

II. Актуалізація опорних знань.

     1.Робота в групах. Скласти запитання до кросворда (Слайд 1)

     2. Бліц-опитування (Слайд 2)

    III. Мотивація навчальної діяльності.

    Очікувані результати. На дошці  зображення магніта, прикріплюють свої   

    побажання на урок.

    IV. Повідомлення теми уроку і очікуваних результатів.     

      Після уроку ви :

-         зможете обгрунтувати вплив магнітного поля на організм людини.                      

  V. Робота над темою уроку.

1.Вступне слово вчителя. Постановка задач.

2. Робота в групах. Захист презентацій.

  Спікер групи обирає тему, над якою  групи будуть працювати. Після обробки інформації кожна група презентує свою роботу.

І група – дослідники, показують вплив магнітного поля на людину

ІІ група – експерти, показують наслідки впливу магнітного поля  та заходи безпеки при використанні джерел магнітного поля.

VI. Систематизація  знань.

     1.Проблемні завдання. Вправа «Мікрофон»

- чи правильними будуть покази звичайного компаса в кабіні автомобіля або в салоні автобуса?

- чи можна намагнітити стальну деталь так, щоб вона мала один магнітний полюс?

- чим спричиняються магнітні бурі на Землі?

- чому на суднах, призначених для експедиції з вивчення земного магнетизму, не повинно бути предметів, виготовлених із чавуну або сталі?

- чому кораблі, які тривалий час перебувають у плаванні, намагнічуються?

- де використовуються постійні магніти в побуті?

- чому птахи під час перельотів уникають зустрічі з великими радіостанціями, радарами?

- чому корпус компаса виготовляють із пластмаси, латуні, алюмінія, але не із заліза?

- до одного з полюсів магнітної стрілки учениця наблизила голку. Полюс магнітної стрілки притягнувся до голки. Чи свідчить це про те, що голка була намагніченою?

 VII. Рефлексія.  Підсумки уроку.

1.Тестування з використанням  комп’ютера. Робота в парах.

2.Інтерактивна вправа «Результат»

Учні по черзі роблять висновки, аналізуючи очікування.

-         Чого сьогодні навчилися на уроці?

-         Що саме найбільше запам`яталось?

2. Оцінювання знань і роботи учнів.

3. Вправа «Наші оплески».

Давайте подаруємо активним учасникам сьогоднішнього уроку такі оплески, на які вони заслуговують.

VIII. Домашнє завдання

  Виготовити магніт

                                                                        Додатки

Застосування магнітних властивостей речовин.

        При взаємодії з магнітним полем змінюються не тільки магнітні властивості, але і інші: механічні, теплові, електричні, оптичні і навіть химічні.

Цікавий приклад з намагніченою водою. Така вода не призводить до появи накипу у парових установах; бітон, замішаний на такій воді, збільшує свою міцність.

        Явищє підсилення магнітного поля феромагнетиками використовується у різних електротехнічних пристроях: електромагнітних кранах, реле, електродвигунах, трансформаторах. Для цього використовуються спеціальні готунки електротехнічної сталі.

         Важко уявити собі сучасну радіоелектроніку без елементів зі штучних феромагнетиків – ферітів. З них виготовляють антени, стрижні коливальних контурів та трансформаторів. Широко розповсюджені ферітові постійні магніти.

Постійні магніти використовуються в електровимірювальних приладах,

гучномовцях і телефонах, магнітних компасах та апаратах, які записують звук.

Магнітний запис інформації.

          Магнітні матеріали використовуються в сучасних методах запису  інформаціі. Типовим прикладом пристрою з запису на магнітній плівці є магнітофон. В цьому апараті використовується спеціальна плівка, вкрита тонким шаром феромагнітного матеріалу. Змінний електричний струм від підсилювача йде в записуючу голівку – катушку з феромагнітним стрижнем з вузькою щілиною. Коли змінний струм йде по голівці, в щілині з´являється змінне магнітне поле, магнітна індукція якого змінюється. Коли плівка проходить понад голівкою, на ній лишаються намагнічені ланки, магнітне поле яких співпадає з магнітним полем змінного струму. Той самий фізичний процес відбувається при запису інформаціі на дисці вінчестеру в сучасному комп´ютері.

           При прийомі записаної інформаціі плівка рухається зверху магнітної головки, де, дякуючи електромагнітної індукціі, виникає змінний електричний струм, який після підсилювання  подається на дінаміік або інший аналізуючий прістрій.

Завдання 1—9 містять по чотири варіанти відповідей, з яких лише одна правильна.

1.Виберіть форму матерії, через яку передаються магнітні взаємодії:

а)   рідина;                                 в) тверде тіло;

б)  газ;                                       г) магнітне поле.

2.Закінчіть речення: «Магнітним полюсом називається частина магніту, яка...»

а)  найслабкіше спричиняє магнітну дію;

б)  розміщена на краю магніту;

в)  розміщена посередині магніту;

г)  найсильніше спричиняє магнітну дію.

3.Вкажіть характер взаємодії однойменних полюсів двох магнітів:

а)  притягуються;

б)  періодично притягуються й відштовхуються;

в)  відштовхуються;

г)  не взаємодіють.

4.Вкажіть, що саме утвориться, коли постійний магніт розламати навпіл:

а)   два окремі різнойменні полюси;

б)  два окремі однойменні полюси;

в)  два магніти;

г)  два ненамагнічені шматки металу.

5.Вкажіть, чим створюється магнітне поле:

а)  магнітним потоком;

б)  нерухомими електричними зарядами;

в)  рухомими електричними зарядами;

г)  металами.

6.Вкажіть величину, що є силовою характеристикою магнітного поля:

а)  електрорушійна сила;        в) магнітний потік;

б)  магнітна індукція;             г) сила Ампера.

7.Вкажіть одиницю магнітної індукції в СІ:

а)   вольт;                            в) гаус;

б)   вебер;                           г) тесла.

8.Закінчіть речення: «Лінії магнітної індукції відрізняються від ліній напруженості електростатичного поля тим, що вони...»

а)   не мають напряму;

б)   перетинаються одна з одною;

в)   замкнуті;

г)   починаються на північному полюсі магніту, закінчуються на південному.

9.Вкажіть напрям вектора магнітної індукції всередині магнітної стрілки:

а)   від її північного полюсу до південного;

б)   від її південного полюсу до північного;

в)   уздовж лінії, що розділяє стрілку пополам;

г)   перпендикулярно до площини стрілки.

Ця програма спрямована на корекцію соціальної дезадаптації і стане значною допомогою педагогічним колективам у роботі з важковиховуваними дітьми.... докладніше          

Дистанційне навчання. Поняття дистанційного навчання

     Рекомендації. Громадянська освіта.         10 КЛАС

ТЕМА 1. ПОЛІТИЧНІ ІНСТИТУТИ І ПРОЦЕСИ (8 годин)

КЛЮЧОВІ ПОНЯТТЯ: влада; держава; державна влада; державний апарат; легітимність; опозиція; механізм держави; посадова особа; політика; політична влада; політичні відносини; політичні інститути; політичне життя; політичне рішення; політична система суспільства.

ОРІЄНТОВНИЙ ЗМІСТ:

Влада: її джерела та прояви. Політична влада. Державна влада. Ознаки легітимності державної влади. Політика як суспільне явище. Політична система: сутність, структура, функції. Типи політичних системи. Політична система України. Місце держави у політичній системі. Структура та діяльність державних органів. Бюрократія та державне управління. Політичний режим. Опозиція. Політична еліта та політичне лідерство. Конституційні основи державного ладу України.

ЗНАННЯ: елементи політичної системи та її функції; конституційні основи державного ладу України; повноваження гілок влади; ознаки різних типів політичних режимів; умови та причини появи політичних еліт; механізм впливу політичного лідерства на життя країни; роль бюрократії в суспільстві; механізм прийняття рішень; причини виникнення політики; риси політичної системи України; місце держави в політичній системі.

УМІННЯ: розрізняти типи політичних режимів та політичних еліт; розпізнавати прояви політичної та державної влади; аналізувати діяльність політичних еліт та лідерів; впливати на процес управління на різних його етапах; розрізняти політичні системи та політичні режими; визначати місце держави в політичній системі; ефективно захищати свої та суспільні інтереси; протистояти в межах законодавства негативним проявам з боку бюрократії.

УСТАНОВКИ ТА ЦІННІСНІ ОРІЄНТАЦІЇ: усвідомлення себе як громадянина та патріота України; почуття власної гідності, гуманізму, толерантності, плюралізму, здатності до компромісу; усвідомлення можливості та цінності самостійного політичного вибору; готовність відповідати за власні рішення та їх наслідки; усвідомлення взаємозалежності інтересів окремих осіб та груп у суспільстві; розуміння важливості активної життєвої позиції.

ТЕМА 2. ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО (8 годин)

КЛЮЧОВІ ПОНЯТТЯ: громадська організація; громадські рухи; громадянське суспільство; групи інтересів; лобізм; об’єднання громадян; політична система; політична ідеологія; політична діяльність; політична культура; політична партія; політична участь; правова держава.

ОРІЄНТОВНИЙ ЗМІСТ:

Громадянське суспільство: передумови виникнення та існування. Сутність, ознаки та функції громадянського суспільства. Громадянське суспільство як умова реалізації прав людини. Об’єднання громадян та їх типи. Громадські організації. Основні ідеології. Політичні партії та партійні системи. Політичне життя і громадянське суспільство. Форми участі та роль партій, громадських організацій, лобістів та окремих громадян у політичному житті. Політична культура. Громадянське суспільство в Україні.

ЗНАННЯ: значення громадсько-політичної багатоманітності у демократичному суспільстві; основні ознаки інститутів громадянського суспільства; функції громадянського суспільства, передумови його виникнення та існування; зв’язок та взаємообумовленість між існуванням громадянського суспільства, правової держави та демократії; види об’єднань громадян, їх відмінності та роль у суспільстві; основні політичні ідеології та політичні партії в Україні; форми політичної діяльності суб’єктів політичного життя.

УМІННЯ: брати участь у громадсько-політичному житті; створювати і брати участь у роботі дитячих (молодіжних) громадських організацій; захищати власні права і суспільні інтереси; співпрацювати з органами державної влади та управління; визначати інтереси суспільних груп, що реалізуються в управлінських рішеннях; захищати свої права за допомогою державних органів та органів місцевого самоврядування; виконувати типові прийоми та методи розв’язання проблемних ситуацій.

УСТАНОВИ ТА ЦІННІСНІ ОРІЄНТАЦІЇ: відповідальне ставлення до участі у громадсько-політичному житті; усвідомлення важливості врахування співвідношення приватних та суспільних інтересів; активна громадянська позиція як демократична цінність, особиста політична культура як основа активної участі в політичному житті; усвідомлення абсолютної цінності прав людини, свободи особистості; почуття власної гідності, гуманізму, толерантності, плюралізму, здатності до компромісу; усвідомлення себе як особистості спроможної впливати на ситуацію в державі; усвідомлення взаємозалежності інтересів окремих людей та соціальних груп в суспільстві.

ТЕМА 3. ДЕМОКРАТІЯ. ВИБОРИ (9 годин)

КЛЮЧОВІ ПОНЯТТЯ: демократія; демократичні цінності; місцеве самоврядування; вибори; виборчі системи; виборчий процес; виборча кампанія;

ОРІЄНТОВНИЙ ЗМІСТ:

Демократія, поняття та еволюція. Форми демократії. Демократичні принципи, цінності. Конституційні основи демократії в Україні. Демократія і місцеве самоврядування. Система місцевого самоврядування в Україні, її елементи. Вибори як форма безпосередньої демократії. Основні принципи демократичних виборів. Виборчі системи та технології. Виборчий процес. Виборча кампанія. Виборчі права громадян України. Процедура виборів. Вплив виборів на розвиток демократії в Україні.

ЗНАННЯ: принципи побудови демократичної держави; форми народовладдя: без посередня та представницька демократія; форми участі громадян у суспільно-політичному житті територіальної громади; принципи демократичних виборів; види виборчих систем; виборчі технології; основні етапи виборчого процесу.

УМІННЯ: брати участь у місцевому самоврядуванні, бути активним учасником учнівського самоврядування; набути досвіду участі у виборах; порівнювати вибори в Україні та за кордоном з метою визначити їх демократичність; виявляти факти порушення виборчих прав громадян, протистояти їм законним шляхом; аналізувати результати демократичних перетворень в Україні та в світі.

УСТАНОВКИ ТА ЦІННІСНІ ОРІЄНТАЦІЇ: розуміння того, що демократія є найвищою соціальною цінністю; усвідомлення необхідності власної активної діяльності з метою поширення демократії та демократичних цінностей; розуміння того, що народ України є єдиним джерелом державної влади і носієм державного суверенітету; розуміння того, що вибори є шляхом волевиявлення народу України.

ТЕМА 4. ЗАСОБИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ (5 годин)

КЛЮЧОВІ ПОНЯТТЯ: інформація; комунікація; інформаційні агентства; засоби масової інформації; свобода слова; реклама.

ОРІЄНТОВАНИЙ ЗМІСТ:

Інформація та комунікація у житті суспільства. Види інформації. Вплив інформації на людину. Інформаційні революції. Новітні інформаційні технології. Інформаційна безпека. Види та функції засобів масової інформації. Державні та приватні ЗМІ. Інформаційний простір в Україні. ЗМІ - "четверта влада". Вплив мас-медіа на формування державної політики. ЗМІ в демократичному суспільстві. Свобода слова та цензура. Законодавство України про інформацію та ЗМІ. Участь ЗМІ у формуванні суспільної думки та громадянського суспільства.

ЗНАННЯ: інформація і комунікація в суспільстві; функції та види ЗМІ; роль ЗМІ в політичній системі суспільства; сучасні інформаційні технології та інформаційний простір; свобода слова і цензура; функціонування ЗМІ як "четвертої влади"; права і обов’язки журналіста; критерії достовірності інформації; вплив ЗМІ на формування громадянського суспільства.

УМІННЯ: відбирати, аналізувати, систематизувати та критично використовувати інформацію, отриману з різних ЗМІ; порівнювати та зіставляти інформацію, присвячену одній проблемі, в різних ЗМІ ; брати інтерв’ю; реалізувати право на свободу слова у власному житті, місцевих та шкільних ЗМІ; брати участь у роботі шкільних ЗМІ.

УСТАНОВКИ ТА ЦІННІСНІ ОРІЄНТАЦІЇ: розуміння значимості інформації в сучасному суспільстві; переконаність у необхідності формування незалежних ЗМІ в демократичній Україні; критичне ставлення до інформації ЗМІ; бажання реалізувати право на свободу слова у власному житті; неприпустимість цензури та штучної популяризації окремих ЗМІ; визнання громадянської мужності та відповідальності журналістів.

Програма курсу "Громадянська освіта" для |9-11      |Журнал "Історія в|2002         |

|загальноосвітніх навчальних закладів     |          |школах України", |             |

|                                         |          |N 3              |             |

|------------------------------------------------------------------------------------|