Миколаївська гімназія №2 Миколаївської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області"

   





Інформація для батьків

Телефони  довіри з питань протидії булінгу!

  • Дитяча лінія 116 111 або 0 800 500 225 (з 12.00 до 16.00);
  • Гаряча телефонна лінія щодо булінгу 116 000;
  • Гаряча лінія з питань запобігання насильству 116 123 або 0 800 500 335;
  • Уповноважений Верховної Ради з прав людини 0 800 50 17 20;
  • Уповноважений Президента України з прав дитини 044 255 76 75;
  • Центр надання безоплатної правової допомоги 0 800 213 103;
  • Національна поліція України 102.
  • Директор школи 5 - 14 - 88

Що має робити школа задля протидії булінгу!

 

  • ЛИСТ №108 ВІД 11.02.2019 РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ДЕЯКИХ ЗАКОНОДАВЧИХ АКТІВ УКРАЇНИ ЩОДО ПРОТИДІЇ БУЛІНГУ (ЦЬКУВАННЮ)» ВІД 18 ГРУДНЯ 2018 Р. №2657-VІІІ Bulng.-Zmni-v-zakon-rekomen.doc.docx

 

 

Міністерство освіти і науки України розробило для навчальних закладів рекомендації щодо застосування норм антибулінгового закону, який вступив у дію на початку 2019 року. У цьому документі прописано, в який спосіб має здійснюватися профілактика цькування, хто і як повинен розглядати випадки булінгу, що входить в обов’язки психологічної служби і т. д.

Відповідно до рекомендацій МОН, у школах має бути запроваджений комплексний підхід у сфері запобігання та протидії проявам цькування. Ключові напрями у цьому підході – управлінський і просвітницький.

Управлінський напрям реалізує директор школи. Зокрема, він повинен:

  • організувати перевірку приміщень і території закладу, щоб виявити місця, які потенційно можуть сприяти вчиненню булінгу, а також подбати про заходи безпеки (пост охорони, контрольно-пропускний режим), налагодити спостереження за місцями загального користування – їдальнею, роздягальнями, технічними приміщеннями і т. д.;
  • розробити та затвердити план заходів щодо запобігання та протидії булінгу. Це можуть бути тренінги, тематичні зустрічі та заняття, консультації, круглі столи, бесіди, спільні перегляди та обговорення фільмів, відеосюжетів. При розробці плану мають бути враховані пропозиції територіальних підрозділів Нацполіції, МОЗ, Мін’юсту, служб у справах дітей, центрів соцслужб для сім’ї, дітей та молоді. План заходів обов’язково оприлюднюється на сайті закладу і на шкільних дошках оголошень;
  • розглядати та з’ясовувати обставини випадків булінгу. Заяву про цькування можуть подавати учні, педагогічні працівники, батьки та інші учасники освітнього процесу. Отримавши таку заяву, керівник закладу створює своїм наказом комісію з розгляду випадків цькування та скликає засідання. Якщо комісія визнає, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт чи сварка, тоді директор школи зобов’язаний повідомити про це поліцію або службу у справах дітей. Рішення комісії реєструються та зберігаються в окремому журналі. Якщо комісія не кваліфікує випадок як булінг, постраждалий або його представники можуть самостійно звернутися до поліції або служби у справах дітей;
  • налагодити роботу психологічної служби в закладі освіти. Мова йде про підвищення кваліфікації практичного психолога, соціального педагога, формування у них вмінь і навичок щодо виявлення та протидії булінгу. Ці фахівці мають здійснювати психологічний супровід осіб, що стали учасниками або свідками булінгу. Також рекомендується запровадити консультаційні години у соцпедагога і психолога, скриньки довіри, розвісити в школі оголошення з номерами телефонів довіри;
  • проводити регулярний моніторинг безпечності та комфортності закладу освіти та освітнього середовища шляхом опитування, анкетування та вжиття відповідних заходів реагування.

Просвітницький напрям передбачає системну роботу з інформування учасників освітнього процесу задля формування навичок ненасильницької та толерантної поведінки. Цей напрям реалізується за участі учнів, батьків, вчителів і т. д. шляхом проведення тематичних заходів, бесід, консультацій тощо. Вітається залучення громадських, батьківських, молодіжних організацій.

 

Пов’язане зображення

Ознаки булінгу:

  1. у дитини немає друзів;
  2. дитина боїться іти до школи;
  3. має низьку самооцінку;
  4. у дитини з’являються зіпсовані речі;
  5. дитина сама наносить собі ушкодження;
  6. сумна після спілкування у соціальних мережах.

У такому разі батькам та керівникам варто поговорити із дитиною, вислухати та допомогти вирішити проблемну ситуацію.

Пов’язане зображення

Види булінгу

Зазвичай терміном "булінг" описують цькування серед учнів, проте трапляються випадки цькування школярів вчителями, а іноді й вчителя учнями.

  1. Серед учнів;
  2. Цькування учня вчителем;
  3. Цькування вчителя учнями;
  4. Цькування вчителя у педагогічному колективі (мобінг);

Що таке кібербулінг

Окремою формою цькувань серед підлітків називають "кібербулінг". 

Вона набула поширення з появою мобільних телефонів та інтернету. У цьому випадку "зброєю" булера стають соціальні мережі, форуми, чати чи мобільні телефони тощо.

Булер може вдаватись до анонімних погроз, дзвінків з мовчанням, переслідування, тролінг чи просто знімати на відео знущання інших, щоб потім поширити це в мережі.

 

Результат пошуку зображень за запитом "булінг інфографіка"

БУЛІНГ У ЗАКЛАДІ ОСВІТИ: ПОРАДИ БАТЬКАМ І ДІТЯМ

18 грудня 2018 року Верховна Рада України прийняла Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)".

Новий закон, спрямований на протидію булінгу, що був ухвалений Верховною Радою 17 грудня 2018 року, передбачає чіткі алгоритми дій у разі цькувань. Якщо дитина стала свідком булінгу в закладі освіти, передусім вона може розказати про це батькам, вчителю, психологу або безпосередньо директору. Окрім цього, дитина може звернутись на гарячу лінію ГО «Ла Страда — Україна» з протидії насильству в сім’ї або із захисту прав дітей; до соціальної служби з питань сім’ї, дітей та молоді; Національної поліції України; Центру надання безоплатної правової допомоги.

Якщо педагог або інший працівник закладу освіти став свідком булінгу, то він має повідомити керівника закладу незалежно від того, чи поскаржилась йому жертва булінгу чи ні. Після отримання звернення дитини відповідна особа або орган інформує керівника закладу освіти у письмовій формі про випадок булінгу.

Керівник закладу розглядає таке звернення та з’ясовує усі обставин булінгу. Надалі він скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу та окреслює подальші дії. Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то очільник закладу зобов’язаний повідомити уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей. До складу такої комісії можуть входити педагоги, психолог, соціальний педагог, батьки постраждалого та «булера», керівник закладу та інші особи. У разі, якщо комісія не кваліфікує випадок як булінг, а постраждалий не згодний з цим, то він може одразу звернутись до органів Національної поліції України. Але за будь-якого рішення комісії керівник закладу забезпечує психологічну підтримку усім учасникам випадку.

Штрафи за булінг становитимуть від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів, тобто від 850 до 1700 грн або від 20 до 40 годин громадських робіт. Якщо булінг вчинено групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, штраф буде більшим — від 100 до 200 мінімумів (1700—3400 грн) або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин. Неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу учасника освітнього процесу тягне за собою накладення штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до 1 місяця з відрахуванням до 20% заробітку.

Результат пошуку зображень за запитом "стоп булінг"

Булінг (насилля в шкільному середовищі) ми всі можемо допомогти це зупинити

«Булінг» – це агресивна поведінка, що зазвичай повторюється. Вона має за мету завдати шкоду, викликати страх або тривогу, або ж створити негативне середовище у школі для іншої особи.

Булінг виникає у ситуації, в якій існує реальний чи уявний дисбаланс сил.

Наслідки булінгу виходять далеко за межі школи і шкільного двору. Якщо ви мати/батько чи опікун, дізнайтеся, на що ви повинні звертати увагу, що ви можете зробити, і куди ви можете звернутися за допомогою.

Чи це булінг, якщо моій дитині не завдано фізичного болю?

Булінг може виявлятися у багатьох формах. Він може бути:

•        фізичним – завдання ударів, штовхання, пошкодження або крадіжка власності

•        словесним – обзивання, глузування або висловлювання, якими ображається стать, раса або сексуальна орієнтація

•        соціальним – виключення інших із групи чи розповсюдження пліток або чуток

•        в письмовій формі – написання записок або знаків, що є болючими чи образливими

•        електронним (загальновідомий як кібербулінг) – розповсюдження чуток та образливих коментарів з використанням електронної пошти, мобільних телефонів (наприклад, надсилання СМС) і сайтів соціальних мереж.

Що таке електронний булінг або кібербулінг?

Це є електронне повідомлення, яке:

•          використовується, щоб вивести з рівноваги, залякати або збентежити іншу особу;

•          використовує електронну пошту, мобільні телефони, СМС і сайти соціальних мереж для залякування, настирного приставання, збентеження, соціального виключення і нанесення шкоди репутації і дружнім стосункам;

•          включає приниження, образи і також може передбачати розповсюдження чуток, розкриття приватної інформації, фотографій або відео, або містити погрози завдати шкоду;

•        завжди є агресивним і болючим.

Наприклад, якщо учень є жертвою булінгу  і є збентежений в результаті розсилання електронного повідомлення про нього чи неї іншим учням школи, такий учень може не захотіти надалі відвідувати школу.

Булінг є неприпустимим незалежно від того в якій формі він виявляється.

Типи булінгу

Чи конфлікт є те ж саме, що і булінг?

Іноді люди плутають конфлікт із булінгом, але це є різні речі.

Конфлікт виникає, коли між двома чи кількома особами існує незгода, розбіжність думок або різні погляди. Конфлікт між учнями не завжди означає, що це є булінг. Діти у ранньому віці вчаться розуміти, що інші люди можуть мати іншу думку, ніж їх власна, але розвиток цієї здатності сприймати іншу точку зору потребує часу, і цей процес продовжується до початку повноліття.

При конфлікті кожна особа вільно висловлює свої погляди і дисбалансу сил немає. Кожна особа відчуває, що може вільно заявити свою точку зору. Те, як люди вирішують конфлікт, може зробити його позитивним або негативним.

Конфлікт стає негативним, коли особа поводиться агресивно і виявляє це болючими висловлюваннями чи діями. Після цього конфлікт стає агресивною взаємодією.

Конфлікт стає булінгом, лише коли він повторюється знову і знову, і існує дисбаланс сил. З часом може з’явитися схема поведінки, за якої особа, що поводиться агресивно у конфлікті, продовжує це робити або навіть загострює конфлікт. Особа, на яку спрямований агресивний конфлікт, може почуватися все менше і менше здатною висловити свою думку і все більше і більше безсилою. Саме тоді негативний конфлікт може перейти у булінг.

Школа буде реагувати на булінг і конфлікт по різному. Наприклад, у разі конфлікту працівник школи  може спробувати зібрати учнів, щоб кожен з них розповів свою версію подій, і допомогти їм спільно вирішити ситуацію.

Наскільки серйозною проблемою є булінг?

Булінг є абсолютно неприпустимим. Він не повинен розглядатися просто як “період дорослішання”.

Наукові дослідження і досвід постійно підтверджують, що булінг – це серйозна проблема, яка має далекосяжні наслідки для учнів, які причетні, їх родин, ровесників і найближчої громади.

У дітей, що є жертвами, або тих, що застосовують булінг проти інших дітей, або й тих, що є водночас жертвами і нападниками булінгу, існує ризик виникнення чисельних емоційних проблем і проблем поведінки і стосунків з людьми. Вони потребуватимуть підтримки дорослих, які б допомогли їм розвинути здорові відношення з людьми не лише у школі, але й протягом усього їх подальшого життя.

Булінг має місце тоді, коли існує дисбаланс сил між людьми.

“Дисбаланс” може означати, що один з учнів є старшим за віком, належить до іншої раси або має більше друзів, ніж інший.

(Пеплер Д., Крейґ В., Коннолі Дж., Юйль А., МакМастер Л. і Джянґ Д. (2006).  Погляд на булінг з точки зору розвитку. “Агресивна поведінка”, 32, ст. 376.)

Учні, які є жертвами булінгу, часто страждають від соціального неспокою, самотності, відчуження, фізичних хвороб і низької самооцінки. У них також можуть розвинутися фобії, агресивна поведінка або депресія. Деякі учні пропускають школу, їх успішність падає, або навіть зовсім кидають школу через булінг.

Діти і підлітки, які навчилися використовувати силу й агресію, щоб завдавати страждань іншим, можуть взагалі перестати бачити різницю між добром і злом. З часом вони можуть стати жорстокими дорослими. Саме тому важливо якомога раніше допомогти їм перестати знущатися над іншими.

Чи хлопці і дівчата проявляють булінг однаково?

Схильними до булінгу можуть бути як хлопці, так і дівчата. Хлопці частіше вдаються до фізичного булінгу, а дівчата у більшості випадків застосовують більш непрямі дії, такі як розповсюдження пліток про однокласників, або ж ізолювання останніх шляхом виключення із спільної діяльності або груп. Проте з віком, як хлопці, так і дівчата більше вдаються до словесного і соціального булінгу.

Як дізнатися, чи моя дитина/підліток є жертвою булінгу?

Мала дитина може і не знати слова “забіяка, той хто загрожує”, але вона розуміє, коли хтось поводиться підло, завдає їй болю, засмучує або залякує. Вона може про це вам не сказати, оскільки може турбуватися про те, що буде ще гірше, якщо вона “розкаже”,  “пліткуватиме” або “видасть”.

Пліткувати і розповідати – в чому різниця?

Пліткувати – значить щось сказати про когось, щоб створити тому ускладнення.

Розповісти – значить отримати допомогу, коли вам чи вашому знайомому завдають шкоди, або коли ваше право або право такої особи на безпеку порушується.

(Федерація вчителів Онтаріо (OTF) та Центр попередження агресії в Онтаріо (COPA), Створення безпечних шкіл, січень 2012 р.)

Ваш підліток не обов’язково вам скаже, що виникла проблема, і може використати такий термін як “настирливе приставання” замість “булінгу” для опису такої поведінки. Підлітки часто воліють самі вирішувати свої проблеми. Вони можуть подумати, що це вас засмутить, що ви заберете їх технічні пристрої, такі як мобільний телефон, або їх може просто бентежити, якщо їх батьки втручатимуться.

За даними дослідження, проведеного у 2011 році Центром з питань наркозалежності та психічного здоров’я (Centre for Addiction and Mental Health, CAMH), майже кожен третій учень (29 %) каже, що був об’єктом булінгу у школі.

Навіть якщо ваша дитина про це не говорить, ви можете побачити ознаки того, що вона є об’єктом булінгу. Ось деякі ознаки, на які потрібно звертати увагу:

•        Діти, які страждають від булінгу, можуть не хотіти йти до школи або ж можуть плакати чи почуватися хворими у шкільні дні.

•        Вони можуть не хотіти брати участь у спільній діяльності чи соціальних заходах з іншими учнями.

•        Вони можуть поводитися інакше, не так, як звичайно.

•        Вони можуть раптом почати губити гроші чи особисті речі, або ж приходити додому у порваному одязі чи з поламаними речами і при цьому дають неймовірні пояснення.

•        Підлітки, які є жертвами булінгу і/або приставань, можуть також почати говорити про те, щоб кинути школу, і починають пропускати заходи, в яких приймають участь інші учні.

Моя дитина є жертвою булінгу. Що мені робити?

•        Вислухайте свою дитину і запевніть її, що вона має право бути у безпеці.

•        Докладно з’ясуйте факти. Занотуйте, що і коли трапилося.

•        Допоможіть вашій дитині зрозуміти, що є різниця між “донести”, “пліткувати” чи “розповісти” і доповісти. Щоб доповісти, потрібна сміливість. Доповідають не для того, щоб створити проблеми для іншого учня, а для того, що захистити всіх учнів.

•        Домовтеся про зустріч для бесіди з учителем вашої дитини/підлітка, іншим вчителем, якому ваша дитина/підліток довіряє, або директором чи заступником директора школи.

•        Хоча це й важко, намагайтеся зберігати спокій, щоб ви могли підтримати вашу дитину і запланувати разом з нею порядок дій.

•        Дотримуйтеся свого плану. Слідкуйте за поведінкою вашої дитини. Якщо ваші зустрічі з персоналом школи не допомогли зупинити булінг, прийдіть до школи ще раз і поговоріть з директором. Виконуйте ті кроки, що були узгоджені на зустрічі.

•        Поговоріть з інструктором або тренером, якщо булінг має місце під час позашкільної діяльності чи спортивних заходів.

•        Зверніться до поліції, якщо булінг містить кримінальну поведінку, таку як напад із сексуальною метою або застосування зброї, або якщо загроза безпеці вашої дитини знаходиться у самій громаді, а не у школі.

Як я можу допомогти своїй дитині справитися із булінгом?

Співпрацюючи зі школою, щоб допомогти своїй дитині чи підлітку подолати проблему булінгу, ви показуєте власним прикладом і відкрито заявляєте, що булінг – це погано.

Незалежно від віку, ви можете допомогти, заохочуючи свою дитину говорити з вами про булінг і даючи такі поради:

•        Зберігай спокій і обійди ситуацію.

•        Розкажи дорослому, якому ти довіряєш – вчителю, директору, водію шкільного автобуса чи завідувачці їдальні про те, що трапилося, або повідом про це анонімно.

•        Поговори про це із своїми братами чи сестрами, або з друзями, щоб тобі не здавалося, що ти одинокий.

Чи може бути, що моя дитина є нападником булінгу  проти інших?

Діти, які знущаються з інших, часом це роблять і вдома, і в школі. Придивляйтеся і прислухайтеся до того, що відбувається у вашій власній родині. Чи є ознаки того, що хтось з ваших дітей постійно ображає і залякує свого брата чи сестру?

Діти, які знущаються з інших, іноді можуть бути агресивними і погано поводитися вдома, вони  можуть не виявляти поваги до домашніх правил. Якщо вас тривожить можливість того, що ваша дитина може бути нападником булінгу проти інших, приглядайтеся до того, як вона взаємодіє з братами чи сестрами і з друзями, коли вони приходять до вас додому. Якщо вона видається агресивною, не ладнає з іншими або не виявляє емпатії – це також можуть бути ознаки того, що вона займається булінгом інших у школі.

Діти, які фізично знущаються з інших учнів, також можуть приходити додому із синцями, подряпинами і порваним одягом. У них раптом може з’явитися більше грошей на витрати, ніж звичайно, або ж нові речі, які вони, зазвичай, не могли б собі дозволити. Вони також можуть “грубо говорити” про інших учнів.

Поведінка булінгу може розвиватися протягом тривалого часу в результаті великих змін, втрат чи негативних переживань у житті дитини чи підлітка. Чи хтось із ваших дітей нещодавно мав переживання такого роду?

Подумайте про те, як проблеми і конфлікти вирішуються у вашому домі. Чи ви розмовляєте про проблеми з позитивної точки вирішення як одна родина? Важливим засобом попередження булінгу є подати гарний особистий приклад і показати своїй дитині, як долати труднощі без використання сили чи агресії.

Також важливо розповісти своїм дітям, що таке булінг. Ви повинні описати різні типи булінгу і пояснити, що це є болючим і шкідливим. Дайте своїй дитині знати, що булінг – це погано, і що за будь-яких обставин це є неприпустимою поведінкою.

Емпатія – це здатність розуміти і поділяти емоції, які переживає інша особа. Вона розвивається у пізньому підлітковому віці і зазвичай не досягає повного розвитку аж до початку повноліття. У дитинстві проста форма емпатії з’являється, коли діти починають відчувати смуток, коли бачать, що інші люди засмучені.

Якщо моя дитина є жертвою булінгу, що я можу чекати від школи?

Школа повинна має методику, що дозволяє вам, учням та іншим людям анонімно повідомляти про інциденти булінгу. (написати листа до «Скриньки довіри» в психологічну службу, або на адресу школи)

Кожен страждає у разі булінгу, і кожен може допомогти йому запобігти. У 85 відсотках випадків булінг відбувається у присутності свідків. Те, що вони бачать, впливає на свідків. Хоча свідки можуть боятися і не бажають вплутуватися, тому що самі бояться стати мішенню або ще більше погіршити ситуацію для жертви булінгу, вони можуть повідомити про булінг анонімно. 

Ви можете допомогти своїй дитині зрозуміти, що булінг є неприпустимим, і що вона може допомогти його зупинити, коли повідомить про нього дорослому або зробить це анонімно.

Виховання здорових стосунків може допомогти зупинити булінг.

Попередження булінгу та втручання у разі такого інциденту – це більше, ніж просто його припинення.

Це сприяє також розвитку здорових стосунків. Здорові стосунки передбачають взаємодію між людьми на основі взаємної поваги, чи то особисто, чи через Інтернет. Метою є надання допомоги у забезпеченні того, щоб усі учні мали здорові, безпечні, засновані на взаємній повазі і доброзичливі стосунки з усіма людьми в їх житті.

Вчителі, батьки та інші дорослі надають підтримку і дають особистий приклад дітям, показуючи їм, якими мають бути здорові стосунки. Позитивні стосунки дітей з іншими дітьми залежать від позитивних стосунків із дорослими.

Учні, які здатні підтримувати здорові стосунки, навряд чи будуть знущатися з інших, скоріше вони будуть підтримувати учнів, які є об’єктом булінгу, і будуть більш здатними досягти своїх цілей в освіті. Пропагування здорових стосунків є головним способом запобігання булінгу і створення безпечної і приязної атмосфери у школі.

За матеріалами  «Булінг ми всі можемо допомогти це зупинити» Посібник для батьків за адресою ontario.ca/EDUparents

Булінг ознаки булінгу як протистояти булінгу

Сторінка для батьків

Пам'ятка для батьків

1. Тільки разом у співпраці зі школою та громадськістю можна добитися бажаних результатів у вихованні й навчанні ваших дітей.

2. Обов’язково постійно цікавтесь розвитком, навчанням і поведінкою ваших дітей. Для цього відвідуйте заняття, батьківські збори, зустрічайтесь із класним керівником і вчителями школи.

3. Щоденно цікавтесь навчанням дитини. Радійте її успіхам, допомагайте узагальнювати, співставляти, аналізувати вивчене, прочитане, побачене. Не дратуйтесь через кожну невдачу, що спіткає дитину, не карайте й не ображайте її гідності, а допоможіть зрозуміти й усвідомити помилки, недоробки, загартуйте її силу волі своєю допомогою й розумінням.

4. Привчайте дитину до самонавчання й самоконтролю у виконанні домашніх завдань і обов’язків. Надавайте розумну допомогу в їхньому виконанні. Важливо викликати інтерес до навчання, але не муштрою й силою, а добрим словом, підтримкою, порадою, терпінням і ласкою.

5. Сприяйте тому, щоб дитина сформувала в собі активну життєву позицію: брала участь у всіх класних, шкільних заходах, концертах, щоб не боялася декламувати, співати, танцювати, виконувала б сумлінно шкільні доручення. Для цього необхідно бути в курсі шкільного життя, цікавитися планами дитини щоденно, допомагати готуватися до уроків, підтримувати в дитині впевненість і сміливість.

Як оцінити батьками шкільні успіхи своїх дітей

Правило 1: заспокойтеся. Сконцентруйте свою увагу на диханні: один, два,... десять... Відчуйте спокій, рівновагу. А тепер можна починати розмову, а може... допомогти розібратися у складній теоремі, а може... Пам'ятайте, що спілкування в люті, роздратуванні - все одно що включити в автомобілі "газ" і натиснути на гальма.
Правило 2: не поспішайте. Старий, вічний педагогічний гріх. Ми очікуємо від дитини все і зараз. Ми вимагаємо негайних успіхів, іноді не отримуємо їх, але при цьому не уявляємо, ж нашкодили. Нам потрібно, щоб дитина вчилася сьогодні добре, ми примушуємо її - вона вчиться, але стає зубрилкою й не навидить учіння, школу, а може й ...вас.
Правило 3 : безумовна любов. Ви любите свою дитину, незважаючи на її успіхи в школі. Вона відчуває вашу любов, і це допомагає Ш бути впевненою в собі, подолати невдачі. А як же ставитися до невдач?..вони вас засмучують...та й годі.
Правило 4 :не бийте лежачого. Двійка, а для когось і четвірка - достатнє покарання, тому недоцільно двічі карати за одні й ті ж помилки. Дитина очікує від батьків не докорів, а спокійної допомоги.
Правило 5 : щоб позбавити дитину недоліків, намагайтеся вибрати один - той, якого ви хочете позбавитися найбільше, і говоріть тільки про нього.
Правило 6 : вибирайте найголовніше, порадьтеся із дитиною, почніть з ліквідації шкільних труднощів, найзначущіх для неї самої. Але якщо вас обох турбує, наприклад, швидкість читання, не вимагайте одночасно й виразності, і переказу.
Правило 7 - головне: хваліть - виконавця, критикуйте - виконання. Дитина схильна будь-яку оцінку сприймати глобально, вважати , що оцінюють всю її особистість. Вам під силу допомогти відокремити оцінку особистості від оцінки її роботи.
Правило 8 - найважче: оцінка має порівнювати сьогоднішні успіхи дитини з її вчорашніми, а не тільки з державними нормами оцінювання та неуспіхами сусідського Івана
Правило 9 : не скупіться на похвалу, будуючи стосунки із своєю дитиною, не орієнтуйтеся тільки на шкільні оцінки. Нема такого двієчника, якого нема за що похвалити.
Правило 10: визначне в морі помилок острівок успіху, на якому зможе втриматися, вкорінюватися дитяча віра в себе і в успіх навчальних зусиль. Оцінювати дитячу працю слід досить індивідуально, тактовно. Саме за такої оцінки в дитини нема ні ілюзії повного успіху, ні відчуття повної невдачі.


 

Адміністрація школи звертається до батьків з проханням придбати до нового навчального року, а потім постійно контролювати виконання учнями вимог щодо зовнішнього вигляду. Ці вимоги відповідають  державній політиці України з цього питання. Крім того, дані вимоги допомагають створенню плідної академічної атмосфери, зміцненню організаційної культури, покращенню дисципліни, зменшенню рівня соціальної напруги серед учнівської молоді та зменшують відповідні видатки батьків.

Щоденний одяг для занять (хлопці)діловий костюм (піджак або жилет, брюки) темного кольору, гольф або сорочка, краватка.

 

Щоденний одяг для занять (дівчата)діловий костюм (піджак або жилет, спідниця чи сарафан) темного кольору, гольф або блузка, стрічка або заколка для довгого волосся.

 
Учням у школі категорично забороняється:
  • Запізнюватися на уроки.
  • Пропускати уроки без поважних причин.
  • Порушувати поведінку на уроках та перервах.
  • Використовувати на території школи значки політичних партій та релігійних конфесій
  • Вживати нецензурні слова.
  • Курити, приносити з собою та вживати алкогольні та слабоалкогольні напої, наркотичні засоби

Інформація для батьків, діти яких йдуть у 1-й клас

Початок навчання дитини у 1-му класі – це дуже відповідальний і досить складний період у її житті.

Адже дуже багато змін відбудеться у житті дитини:  з'являться нові знайомства, як з однолітками, так і з дорослими; нові взаємовідносини; нові обов'язки. Зміниться  вид діяльності: зараз основною діяльністю Вашого малюка є гра, з приходом до школи основною діяльністю стане навчання.

Зміниться соціальна позиція дитини: ще сьогодні Ваш малюк є простою дитиною, а завтра – стане учнем з певними обов'язками.

Основною діяльністю дитини стане навчання, яке потребує неабияких зусиль з боку дитини, певних знань, а також певних вмінь та навичок. Все життя буде підпорядковуватись навчанню , школі, шкільним справам.

Безумовно, легше пристосуватись до тих змін у житті, які пов'язані з початком навчання у школі і успішніше себе реалізувати зможе та дитина, яка готова до шкільного навчання.

У психології виділяють таке поняття, як «готовність дитини до навчання». Що означає це поняття, з чого воно складається, чим  визначається?

Загалом  поняття «готовності дитини до школи» розглядається, як комплексне, багатогранне, яке охоплює всі сфери життя та діяльності майбутнього першокласника.

Необхідно одразу розділити поняття педагогічної та психологічної готовності до школи.

Під педагогічною готовністю, як правило, мається на увазі уміння читати, рахувати та писати. Однак  сама по собі наявність лише цих вмінь та навичок не є гарантом того, що дитина буде навчатись успішно.

Психологічна готовність до навчання у школі включає такі компоненти:

  1. фізіологічна готовність;
  2. інтелектуальна (пізнавальна) готовність;
  3. емоційно-вольова готовність;
  4. соціальна готовність;
  5. мотиваційна готовність.

Фізіологічна готовність означає достатній рівень дозрівання організму дитини, стан її здоров'я. Зрозуміло, що здорові діти краще пристосуються до змін, пов'язаних з початком навчання.

Інтелектуальна (пізнавальна) готовність пов'язана із відповідним рівнем розвитку пізнавальної сфери дитини, тобто тих процесів, завдяки яким дитина пізнає навколишній світ: мислення, увага, пам'ять, сприймання, уява.

Мислення є найважливішою функцією мозку людини. Будь-який вид діяльності не може обійтися без мислення. А особливо – навчання.

На момент початку навчання у школі дитина має володіти певним запасом знань про навколишній світ, про себе, про природу, про інших людей, про стосунки між людьми. Наприклад, дитина має знати: своє ім'я, прізвище, основні кольори, основні геометричні фігури (трикутник, прямокутник, коло) . Володіти поняттям «більший»- «менший», «вищий»-«нижчий», «ширший»-«вужчий». Бажано, щоб дитина орієнтувалась у просторі (знала де права рука, розуміла поняття «під», «над», «біля», «між»).

Дитина має вміти аналізувати, встановлювати з’вязки, порівнювати, аналізувати, узагальнювати, визначати головні і другорядні ознаки предметів та явищ.

Увага є ще одною складовою інтелектуальної готовності. Чим вищий рівень уваги, тим вища ефективність навчання. Навчання ставить перед дитиною нові завдання, несхожі на ті, які вона звикла виконувати під час гри. Навчальні завдання, на відміну від ігрових, містять більше нової інформації, а процес виконання навчальних завдань вимагає більшого зосередження. А для цього бажано тренувати здатність малюка бути уважним, наприклад, за допомогою ігор і спеціальних вправ.

 Безумовно, легше буде навчатись тій дитині, у якої гарно розвинута пам’ять.

Дуже бажаним для успішного навчання є вміння дитини відповідати на запитання, уміти висловлювати свої думки. Передумовою цих вмінь є достатній словниковий запас дитини. Достатній розвиток мовлення є ще одною складовою інтелектуальної готовності дитини до навчання.

Достатній розвиток м’язів руки, вміння виконувати пальчиками дрібні дії (наприклад, нанизувати намистинки) буде запорукою того, що дитина легко навчиться писати.

 Якщо Ви хочете, щоб Ваш малюк добре навчався, із радістю відвідував школу – допоможіть йому. Читайте малюку книжки: казки, вірші, оповідання. Після того, як казка прочитана, попросіть, щоб малюк переказав прочитане.

Розвивати мислення, увагу, пам’ять, дрібну моторику, розширювати словниковий запас можна і під час спеціальних ігрових занять із малюком (саме гра перетворює нудне навчання на яскраву, цікаву пригоду), і під час щоденного побутового спілкування. Наприклад, коли Ви гуляєте з малюком, розказуйте йому про те, яка зараз пора року, що відбувається у природі; якого кольору проїхала машина; яке дерево вище, а яке нижче. Розказуйте різні відомості про навколишній світ. Розширювати словниковий запас малюка можна за допомогою гри «Хто більше?»: загадайте якийсь предмет, чи явище, і називайте його ознаки: хто більше назве? Наприклад: «сніг» - білий, холодний, блискучий, іскристий, м’який, ранній, несподіваний, глибокий, дрібний, пухнастий, лапатий і т. д.

Щоб розвинути дрібні м’язи руки, надавайте малюку можливість ліпити, малювати, розфарбовувати розмальовки; вирізати чи виривати пальчиками обведені фігурки. Створюйте разом з дитиною різні фігурки із паличок (можна використовувати навіть сірники – тільки обов’язково під Вашим наглядом). Нехай малюк складе таку саму фігурку, яку склали Ви, спочатку дивлячись на неї (так буде розвиватисьсприймання, вміння орієнтуватись на зразок), а потім по-пам’яті (щоб розвивалась пам’ять, Ваші фігурки із сірників спочатку мають бути дуже простими, поступово їх потрібно ускладнювати).

Зараз у книжкових магазинах, на базарах, у кіосках можна придбати велику кількість книжок по розвитку мислення, пам’яті, уваги, сприймання, по підготовці дитини до навчання у школі.

А щоб Ваші ігри з малюком Були успішними, дотримуйтесь важливого правила: під час гри забудьте про те, що Ви авторитетні і всезнаючі мама, тато, бабуся чи дідусь, а перенесіться у власне дитинство і станьте, хоч ненадовго, знову дитиною – будьте для малюка рівноправним партнером у грі, який також може сумніватись, сумувати і щиро радіти із своїх результатів.

Не менш важливою, ніж інтелектуальна готовність, є емоційно-вольова готовність дитини до навчання. Ця складова включає достатній розвиток волі, послаблення імпульсивних реакцій, вміння керувати своїми емоціями (наприклад, слухати, не перебиваючи). Емоційно-вольова готовність вважається сформованою, якщо дитина вміє ставити мету, докладати зусиль для реалізації мети, долати перешкоди, виконувати не цікаву, але корисну роботу.

Чи має Ваш малюк прості, але постійні доручення (наприклад поливати квіти)? Чи прибирає за собою іграшки? Чи застеляє свою постіль (нехай і з Вашою допомогою)? Чи не перебиває Вас під час розмови? Чи має терпіння?

Давши відповідь на ці прості запитання, ви дізнаєтесь, чи  сформована у малюка емоційно-вольова готовність.

Наступний компонент – соціальна готовність. Вона містить у собі сформованість у дитині якостей, завдяки яким вона може спілкуватися з іншими дітьми, з вчителькою. Це і бажання спілкуватися, і вміння встановлювати взаємовідносини з однолітками і дорослими; уміння поступатись, підкорятись інтересам дитячої групи, класу; повага до бажань інших людей.

Взагалі, дитина поводить себе з іншими дітьми у школі так, як бачить це і чує вдома. Тобто дитина у своїх взаємовідносинах з іншими дітьми є дзеркалом того, які взаємовідносини панують у сім'ї. Саме у родині дитина отримує перші зразки спілкування. Якщо дитина вдома є свідком неповаги членів сім’ї один до одного, сварок, бійок, то вона вважає таку поведінку нормальною і сама починає так поводити себе в школі.

Мотиваційна готовність сформована, якщо у дитини є бажання ходити до школи, є прагнення здобувати знання, дізнаватись нове, цікаве, виконувати нову соціальну роль – роль школяра.

І тут багато що залежить від Вас, шановні батьки. Не залякуйте малюка школою, фразами подібними до такої: «Ось підеш у школу – там тобі покажуть!»

Налаштовуйте малюка на школу позитивно: «У школі буде цікаво, радісно, ти дізнаєшся багато нового і корисного».

Бажаємо Вам, щоб початок навчання малюка в школі став приємною подією в житті всієї родини .

Поради батькам п'ятикласників

1. Якщо Вас щось турбує в поведінці дитини, якомога швидше зустріньтеся і обговоріть це із класним керівником, шкільним психологом.

2. Якщо в родині відбулися події, що вплинули на психологічний стан дитини, повідомте про це класного керівника. Саме зміни в сімейному житті часто пояснюють раптові зміни в поведінці дітей.

3. Цікавтеся шкільними справами, обговорюйте складні ситуації, разом шукайте вихід із конфліктів.

4. Допоможіть дитині вивчити імена нових учителів, запропонуйте описати їх, виділити якісь особливі риси.

5. Порадьте дитині в складних ситуаціях звертатися за порадою до класного керівника, шкільного психолога.

6. Привчайте дитину до самостійності поступово: вона має сама збирати портфель, телефонувати однокласникам і питати про уроки тощо. Не слід відразу послаблювати контроль за навчальною діяльністю, якщо в період навчання в початковій школі вона звикла до контролю з вашого боку.

7. Основними помічниками у складних ситуаціях є терпіння, увага, розуміння.

8. Не обмежуйте свій інтерес звичайним питанням типу: «Як пройшов твій день у школі?». Кожного тижня вибирайте час, вільний від домашніх справ, і уважно розмовляйте з дитиною про школу. Запам'ятовуйте окремі імена, події та деталі, про які дитина вам повідомляє, використовуйте їх надалі для того, щоб починати подібні розмови про школу.

Не пов'язуйте оцінки за успішність дитини зі своєю системою покарань і заохочень.

9. Ваша дитина має оцінювати свою гарну успішність як нагороду, а неуспішність - як покарання. Якщо у дитини навчання йде добре, проявляйте частіше свою радість. Висловлюйте заклопотаність, якщо у дитини не все добре в школі. Постарайтеся наскільки можливо, не встановлювати покарань і заохочень вони можуть привести до емоційних проблем.

10. Допомагайте дитині виконувати домашні завдання, але не робіть їх самі. Продемонструйте інтерес до цих завдань. Якщо дитина звертається до вас з питаннями, пов'язаними з домашніми завданнями, допоможіть їй знайти відповіді самостійно, а не підказуйте їх. Допоможіть дитині відчути інтерес до того, що викладають у школі.

11. З'ясуйте, що взагалі цікавить вашу дитину, а потім встановіть зв'язок між його інтересами і предметами, що вивчаються в школі. Наприклад, любов дитини до фільмів можна перетворити на прагнення читати книги, подарувавши книгу, по якій поставлений фільм. Шукайте будь-які можливості, щоб дитина могла застосувати свої знання, отримані в школі, в домашній діяльності. Наприклад, доручіть їй розрахувати необхідну кількість продуктів для приготування їжі або необхідну кількість фарби, щоб пофарбувати певну поверхню.

12. Особливі зусилля прикладайте для того, щоб підтримати спокійну та стабільну атмосферу в домі, коли в житті дитини відбуваються зміни. Намагайтеся уникнути великих змін чи порушень в домашній атмосфері. Спокій домашнього життя допоможе дитині більш ефективно вирішувати проблеми в школі.


Десять правил виховання дитини!!!
  1. ЛЮБИ СВОЮ ДИТИНУ! Радій, що вона є, сприймай її такою, яка вона є, не ображай її, не принижуй, не підривай її впевненості в собі, не карай несправедливо, не відмовляй у своїй довірі, дай дитині привід любити тебе.
  2. ОБЕРІГАЙ СВОЮ ДИТИНУ! Захищай її від фізичних та моральних небезпек навіть тоді, коли доводигься поступатися власними інтересами чи навіть ризикувати власним життям.
  3. БУДЬ ГАРНИМ ПРИКЛАДОМ ДЛЯ СВОЄЇ ДИТИНИ! Прищепи Їй повагу до традиційних цінностей, сам живи у злагоді з ними, стався до дитини з почуттям відповідальності. Дитині потрібна дружна родина, в якій шанують і люблять старих, підтримують щирі сгосунки з ріднею та друзями. Дитина повинна жити в такій сім’ї, де панує правда, чесність, скромність та гармонія.
  4. ПОГРАЙСЯ 3І СВОЄЮ ДИТИНОЮ! Знайди для неї час, розмовляй із нею, грайся, як це їй подобається, сприймай її забави серйозно. Ознайомся зі світом її уявлень.
  5. ПРАЦЮЙ РАЗОМ 3І СВОЄЮ ДИТИНОЮ! Допомагай дитині, коли вона хоче взяти участь у роботі. Коли дитина вже підростає, привчай її бути учасником усіх господарських справ. Під час дозвілля та канікул дитина повинна теж підтримувати активну діяльність як у школі так і вдома.
  6. ДОЗВОЛЬ ДИТИНІ НАБУТИ ЖИТТЄВОГО ДОСВІДУ. Дитина визнає лише той досвід, який вона впізнала особисто. Твоя власна досвідченість часто буває зайвою для твоєї дитини. Дай їй можливість нагромадити власний досвід, навіть коли це пов’язано з певним ризиком. Дитина, що її надміру оберігають, дитина, застрахована ві будь-якої небезпеки, часом стає соціальним інвалідом.
  7. ПОКАЖИ ДИТИНІ ПЕРЕВАГУ НА МЕЖІ ЛЮДСЬКОЇ СВОБОДИ! Батьки повинні розкрити перед дитиною чудові можливості розвитку та утвердження людської особистості відповідно до особистостей кожного. Водночаз дитині слід показати, що будь-яка людина має визнавати й дотримуватися певних меж в своїх вчинках як у родині, так і в колективі, в суспільстві; додержуватися законів і правил співжиття.
  8. ПРИВЧАЙ ДИТИНУ БУТИ СЛУХНЯНОЮ ! Батьки зобов’язані слідкувати за поведінкою дитини, скеровувати її так, щоб її вчинки не задавали прикрощів ні їй самій, ні іншим.
  9. СПОДІВАЙСЯ ВІД ДИТИНИ ЛИШЕ ТАКОЇ ДУМКИ ЧИ ОЦІНКИ, НА ЯКУ ЗДАТНА ВІДПОВІДНО ДО СТУПЕНЯ ЗРІЛОСТІ ТА ДОСВІДУ! Дитині потрібно час, щоб навчитися орієнтуватися в цьому складному світі. Допомагай їй, як тільки можеш, вимагай від неї власної думки або самостійного висновку лише в тому разі, коли вона здатна на це відповідно до ступеня свого розвитку та набутого досвіду.
  10. ДАЙ ДИТИНІ МОЖЛИВІСТЬ ДІСТАТИ ТАКІ ВРАЖЕННЯ, ЩО ЗГОДОМ МАТИМУТЬ ЦІННІСТЬ СПОГАДІВ! Дитина "живиться" так само, як і дорослі враженнями. Вони дають їй можливість ознайомитися з життям інших людей та з навколишнім світом.

  • Якщо дитину постійно критикують, вона вчиться ненавидіти.
  • Якщо дитина живе у ворожості, вона вчиться агресивності.
  • Якщо дитину висміюють , вона стає замкнутою.
  • Якщо дитина росте у докорах, вона вчитъся жити з почуттям вини.
  • Якщо дитина живе в терпимості, вона вчиться сприймати інших людей.
  • Якщо дитину заохочують, вона вчиться вірити в себе.
  • Якщо дитину хвалять, вона вчиться бути вдячною.
  • Якщо дитина росте серед чесності, вона вчиться бути справедливою.
  • Коли дитина живе у безпеці, вона вчиться вірити в людей.
  • Якщо дитину підтримують, вона вчиться цінувати себе.
  • Коли дитина живе в розуміні та доброзичливості, вона вчиться знаходити любов у цьому світі.

Шановні батьки !

Максимально сприяйте повноцінному розвиткові творчого дарування вашої дитини! Для цього дотримуйтеся  таких правил взаємин з дитиною в родині:

1. Будьте поблажливими зі своєю дитиною. Варто знайти «золоту середину» в інтенсивності заохочення-покарання, захоплення-несхвалення.
2. Демонструйте свою незалежність. Дитина повинна зрозуміти, що самостійність і незалежність – великий приз, що присуджується самим наполегливим, працездатним і сміливим особистостям. Бути лідером, чи просто відрізнятися від інших – це чудово!
3. Не бійтеся подорожувати і змінювати обстановку. Нові враження і знайомства вчать не боятися новизни і невизначеності.
4. Воля вибору вчинків і рухів. Дозвольте дітям ризикувати і заряджатися при цьому корисною порцією адреналіну.
5. Забудьте слово «НІ». Максимально заохочуйте будь-яке рішення вашої дитини. Якщо їй призначено помилитися, то нехай вона дійсно це переживе й усвідомить свою помилку, виносячи з цієї ситуації певний позитивний досвід.
6. Будьте оптимістом. Навчіть дитину навіть у самих неприємних подіях або явищах бачити щось гарне і корисне.
7. Забезпечте вашу дитину великою кількістю матеріалів для творчості (пластиліном, папером, клеєм, фарбами, старими непотрібними речами і т.п.). Це допоможе розвинути в неї евристичне та інтуїтивне мислення.
8. Створюйте дитині ситуації, що кидають їй виклик. Це буде стимулювати її мислення, навчить шукати оптимальне рішення в екстремальних ситуаціях, відстоювати свою точку зору, розумно аргументуючи її.
9. Заохочуйте гіперактивність вашої дитини. Багато сильних світу цього в дитинстві були дуже активними. Навчіться не карати дитину за надлишок енергії, не гальмувати її пориви, а розумно керувати ними. 10.  Мрійте, фантазуйте і дійте разом із вашою дитиною. Пам’ятайте, що всі дорослі винаходи родом із дитячих фантазій.

Міжнародні

Міжнародний досвід сертифікації педагогів

Міжнародний досвід сертифікації педагогів

Кожен педагог проходить атестацію принаймні один раз у п’ять років....докладніше

30 Вересня 2008, 00:00. Переглядів: 3174

Конвенція про мінімальний вік для прийому на роботу № 138

Конвенція про мінімальний вік для прийому на роботу № 138

Конвенція — (лат. conventio — договір, угода) — різновид міжнародного договору. ... докладніше

30 Березня 2008, 00:00. Переглядів: 3896

Конвенція про мінімальний вік допуску дітей на роботу в сільському господарстві

Конвенція про мінімальний вік допуску дітей на роботу в сільському господарстві

Діти віком до чотирнадцяти років не можуть бути прийняті на роботу або працювати в державних чи приватних сільськогосподарських підприємствах, чи в яких-небудь їхніх філіалах у години, встановлені для відвідування школи.... докладніше

28 Березня 2008, 00:00. Переглядів: 2382
 

Декларація прав дитини (українською мовою)

Декларація прав дитини (українською мовою)

Проголошена Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй 20 листопада 1959 року.... докладніше

26 Березня 2008, 00:00. Переглядів: 7317

Законодавче забезпечення дитинства

Законодавче забезпечення дитинства

Дитинство - найважливіший, самобутній і неповторний період у становленні особистості. Саме в дитячі роки людина потребує найбільшої уваги та захисту. Від ставлення до дітей, розуміння їхніх проблем, інтересів та потреб, стану охорони дитинства залежить не тільки доля кожної конкретної дитини, а й розвиток суспільства в цілому.... докладніше

26 Березня 2008, 00:00. Переглядів: 8215

Європейська конвенція про здійснення прав дітей

Європейська конвенція про здійснення прав дітей

Учинено в м. Страсбург 25 січня 1996 року англійською та французькою мовами, причому обидва тексти є автентичними, в одному примірнику, який зберігатиметься в архіві Рада Європи. Генеральний секретар Ради Європи надсилає засвідчені копії кожній Державі - члену Ради Європи, Державам, що не є членами, але брали участь у розробці цієї Конвенції, Європейському Співтовариству та будь-якій Державі, якій запропоновано приєднатися до цієї Конвенції.... докладніше

24 Березня 2008, 00:00. Переглядів: 4401

Конвенція про права дитини

Конвенція про права дитини

(Конвенція ратифікована Постановою ВР N 789-XII (789-12) від 27.02.91) Дата підписання Україною: 21 лютого 1990 р. Набуття чинності для України: 27 вересня 1991 р. (Додатково див. Резолюцію (995_b10) від 21.12.1995) (Додатково див. Факультативний протокол (995_b09) від 01.01.2000) (Зміни до Конвенції прийнято Законом N 717-IV (717-15) від 03.04.2003, ВВР, 2003, N 29, ст.227 )... докладніше

 

 
 

 
     

 

Конкурсний (рейтинговий) бал при вступі до ВНЗ у 2013 році

Зарахування абітурієнтів до вищих навчальних закладів відбуватиметься на підставі рейтингового (конкурсного) бала вступника

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

У 2013 році рейтинговий бал абітурієнта складатиметься з балів отриманих на зовнішньому незалежному оцінюванні (ЗНО), бала шкільного атестату, а також додаткових балів за успіхи у навчанні та закінчення підготовчих курсів у вищому навчальному закладі.

Теоретично максимальна кількість рейтингових балів вступника може скласти 870 балів (До 600 балів за результатами ЗНО, до 200 балів за атестат, до 50 балів за особливі успіхи у навчанні та до 20 балів за підготовчі курси при навчальному закладі).

Сертифікати зовнішнього незалежного оцінювання

Для вступу до вищого навчального закладу, на основі повної загальної середньої освіти для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра, абітурієнт має подати до вузу сертифікат ЗНО з трьох предметів. Мінімальний прохідний бал з кожного предмету складає 124, максимально Перелік предметів з яких необхідно подавати сертифікати ЗНО визначений умовами прийому до вищих навчальних закладів. Перший та другий предмети є обов’язковими. Третій предмет пропонується на вибір вступнику, крім випадків, коли такий предмет чітко вказаний управилах прийому до конкретного вищого навчального закладу. Один або два конкурсних предмети визначаються вищим навчальним закладом як профільні.

Вищі навчальні заклади допускають до участі у конкурсному відборі осіб, які подали сертифікати ЗНО з результатом не нижче ніж 124 бали з непрофільних предметів та не нижче ніж 140 балів з профільних конкурсних предметів.

При цьому вищий навчальний заклад за власним рішенням може встановити вищу кількість балів сертифіката з профільних предметів, з якими вступник допускається до участі в конкурсному відборі.

Виключення: Вищий навчальний заклад може допустити до участі у конкурсному відборі вступника, який подає сертифікат ЗНО кількість балів якого з одного з непрофільних предметів нижче за 124 бали, за умови, якщо кількість балів з профільного предмета не нижче 170 балів.

При вступі на навчання на основі повної загальної середньої освіти подання сертифікатів Українського центру оцінювання якості освіти з результатами проходження зовнішнього незалежного оцінювання є обов’язковим, крім випадків, передбачених пунктами 8.1 - 8.4 розділу VIII Умов прийому до вищих навчальних закладів.

Додаткові бали за особливі успіхи у навчанні

Умови прийому до вузів 2013 року передбачають нарахування додаткових балів для вступників на основі базової та повної загальної середньої освіти, які досягли визначних успіхів у вивченні профільних предметів.

Додаткові бали нараховуються призерам (особам, нагородженим дипломами I - III ступенів) IV етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з базових предметів та призерам III етапу Всеукраїнських конкурсів-захистів науково-дослідницьких робіт учнів - членів Малої академії наук України, які вступають до вищих навчальних закладів на основі повної загальної середньої освіти (11 класів).

Призерам IV етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад додаткові бали нараховуються за умови, якщо вони вступають на напрями підготовки, для яких профільним є вступне випробування з предмета, з якого вони є призерами, у тому числі:

  • інформатика – при вступі на напрями: "прикладна математика", "інформатика", "системний аналіз", "комп’ютерні науки", "комп’ютерна інженерія", "програмна інженерія";
  • інформаційні технології – при вступі на напрями: «прикладна математика», «інформатика», «системний аналіз», «комп’ютерні науки», «комп’ютерна інженерія», «програмна інженерія», «системна інженерія», «автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології»;
  • трудове навчання – при вступі на напрями: «технологічна освіта», «професійна освіта»;
  • основи економіки – при вступі на напрями (спеціальності) галузі знань «економіка та підприємництво» та напрями «міжнародні економічні відносини» і «міжнародний бізнес»;
  • основи правознавства – при вступі на напрями (спеціальності) галузі знань «право» та напрям «міжнародне право»;
  • історія – при вступі на напрями (спеціальності): «дошкільна освіта», «початкова освіта», «корекційна освіта» (за нозологіями), «соціальна педагогіка» та напрями (спеціальності) галузей знань: «культура», «мистецтво», «гуманітарні науки», «соціально-політичні науки», «журналістика та інформація», «соціальне забезпечення»;
  • екологія – при вступі на напрями (спеціальності), для яких профільними визначено предмети «біологія», «хімія»;
  • педагогіка і психологія – при вступі на напрями (спеціальності) галузей знань «педагогічна освіта» та «соціально-політичні науки»;
  • астрономія – при вступі на напрям «астрономія».

Додаткові бали призерам III етапу Всеукраїнських конкурсів-захистів науково-дослідницьких робіт учнів - членів Малої академії наук України нараховуються за умови відповідності секції, по якій вступник брав участь у конкурсі-захисті, напряму підготовки (спеціальності) згідно здодатком № 1 до Умов прийому до вищих навчальних закладів.

Величина додаткового бала складає: для осіб, нагороджених дипломами I ступеня – 50 балів, дипломами IІ ступеня, – 40 балів, дипломами IІІ ступеня, – 30 балів. Додатковий бал зараховується лише за одною з перелічених вище підстав.

Учасники міжнародних олімпіад зараховуються до вищого навчального закладу за умови подання сертифіката ЗНО з кількістю балів не нижче мінімального рівня для допуску до участі в конкурсному відборі, та за умови, якщо вони вступають на напрями підготовки, для яких профільним є вступне випробування з предмета, з якого вони брали участь у міжнародній олімпіаді.

Зазначені норми поширюється на учасників міжнародних олімпіад, призерів IV етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад та призерів ІІІ етапу Всеукраїнських конкурсів – захистів науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН, що відбулися у поточному навчальному році.

Додаткові бали за закінчення підготовчих курсів

Абітурієнтам, які в рік вступу закінчили підготовчі курси (відділення, факультети довузівської підготовки) вищого навчального закладу, можуть нараховуватись до 20 додаткових балів.

Додаткові бали нараховуються абітурієнту у випадку вступу до цього вищого навчального закладу для навчання на природничо-математичних та інженерно-технічних напрямах підготовки (спеціальностях), визначених у додатку № 4 до Умов прийому до вищих навчальних закладів.

Кількість додаткових балів визначається за результатами підсумкової атестації на курсах довузівської підготовки.

Ця норма поширюється на підготовчі курси, відділення, факультети довузівської підготовки вищих навчальних закладів, що мають ліцензію на здійснення підготовки до вступу до вищих навчальних закладів, обсяг навчальних годин яких становить не менше 150 аудиторних годин та термін навчання – не менше трьох місяців.

Складено на підставі положень Умов прийому до вищих навчальних закладів у 2013 році.

 

 

 

 

 

                      ВІДДІЛ ОСВІТИ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ  РАЙДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ

 

КЗ МИКОЛАЇВСЬКА СЕРЕДНЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ                    

                          ШКОЛА №2

                      ПЛАН ЗАСІДАНЬ ПІКЛУВАЛЬНОЇ   РАДИ ШКОЛИ

                             НА 2012-2013 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

 

№з/п

Тематика засідань

 

 

Термін

Відповідальні

Прим.

1.

1.     Зміцнення матеріально- технічної бази школи. Підготовка до початку навчального року.

2.     Працевлаштування учнів 9,11 класів.

 

Вересень

Зуб Л.М.

 

2.

1.     Заходи щодо запобігання дитячій безпритульності.

2.     Організація дозвілля учнів.

 

Листопад

Зуб Л.М.

 

3.

1.     Соціальний захист дитинства.

2.     Співпраця школи з ВНЗ.

 

Січень

Зуб Л.М.

 

4.

1.     Оздоровлення учнів школи.

2.     Охорона здоров’я учнів в літній період.

 

Травень

Зуб Л.М.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  Організація роботи
            з батьками.

       Батьківська рада.   Ви можете утвердити себе в суспільстві, засяяти красивою зіркою неповторної індивідуальності, виховавши хороших дітей, хороших громадян, трудівників, хорошого сина, дочку, хороших батьків для своїх дітей...Нормативно – правова база :Конституція УкраїниЗакони України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, “Про позашкільну освіту”, “Про виховання”Державні національні програми “Освіта”, “Про виховання дітей та молоді в системі освіти”Національна доктрина розвитку освітиДержавні концепції: “СімÊя і родинне виховання, превентивного  та громадянського виховання, державної сімейної політикиКонвенція та декларація прав дитиниПрограма “Українська родина” Програма “Українська родина”(постанова Кабінету Міністрів № 243 від  14.03.2001р.)створена з метою підвищення рівня педагогічної культури батьків через батьківський всеобуч, враховуючи  їх інтереси у педагогічних знаннях і вміннях щодо виховання дітей, спираючись на їх досвід, підтримуючи активних учасників та розв'язуючи  педагогічні задачі, ситуації, використовуючи різні види самостійної  освіти дорослих, обмінюючись досвідом.   Організація педагогічної взаємодії у контексті програми “Українська родина”Популяризація наукових досліджень історії розвитку, проблем сучасної української родиниПоширювання ефективних, прогресивних форм відродження національних свят та обрядівПідтримування традицій , спрямованих на зміцнення української родиниРозкриття теми підготовки молоді до сімейного життяФормування високогуманного уявлення про сімюПоширювання кращого досвіду сімейного вихованняПроведення тренінгів, семінарів з питань соціальної адаптації молодіПропагування утвердження здорового способу життя кожного члена родиниОрганізація фестивалів  сімейної творчості, конкурсів, естафет, інформаційних блоків “Cім’Êя і закон,Правові гарантії дітей - сиріт,Соціальний захист сімей з дітьмита інших. Головні завдання школи у роботі з батьками:Пропаганда педагогічних знань з метою підвищення педагогічної грамотності батьківОрганізація заходів, спрямованих на оволодіння батьками системою умінь, необхідних для організації діяльності дитини вдомаГуманізація змісту та форм роботи з родиною і взаємовідносин “педагоги - батьки”Типи сімей та особливості педагогічної взаємодії За структурою влади в родиніЗа кількістю поколінь в сімї- одно поколінна , багатопоколінна(розширена, велика, складна)За наявністю батьків – повна, неповна(батьківська, материнська), функціонально неповна(квазінеповна)За кількістю дітей в сімї –  малодітна, середньо дітна, багатодітнаЗа якістю виконання сімейних функцій нормально  - функціонуюча, дисфункціональна:  -превентивні, в яких проблеми незначні і знаходяться в початковій стадії, - сім ї, де є соціальні протиріччя, які загострюють взаємовідносини членів сім ї один з одним і оточенням до критичного рівня, - сім ї, які живуть за рисою бідноти, що загубили перспективу та інертні до власної доліЗа станом психологічного комфорту: благополучна, неблагополучна –неблагополучна- сім’ ї, які не спроможні  продуктивно вирішувати  проблеми та виконувати сімейні функції, де  є проблемні діти, або повторний шлюб чи неповна сім’я, житлові проблеми, алкоголізм, вічудженість батьків, - гармонічні сім’ ї, де здорова  атмосфера, гарний кліматЗа здібністю вирішувати сімейні проблеми зріла, проблемна : проблемні -  сім’ ї , в яких батьки пред являють суворі вимоги до дітей не надаючи любові, ласки, що призводить до нерішучості; - сім’ ї, в яких створюють кумир і виконують всі примхи дитини;  - сім’ ї де є гіперопека, що призводить до впрати самостійності, -  сім’ї , в яких батьки зайняті собою або бізнесом Стилі сімейного вихованняПотуральний стиль- повна, безконтрольна свобода дій, де дорослі зайняті собою і байдужі до потреб і запитів дітей, головний метод – батіг і пряник, такі діти мають славу бідлабузників і підлиз, вихваляються, не люблять праці, не здатні безкорисливо дружити, а батьки в конфліктних ситуаціях цілковито довіряють своїй дитині, таких батьків необхідно залучати до спілкування, на свята, заходи.Змагальний стиль – вбачають в діях дитини щось видатне, заохочують активність дитини, порівнюють з іншими і дуже страждають від поразок, участь у різних гуртках, секціях, використовують методи заохочення і покарання , захищають дитину від всіх претензій з боку інших, але діти привчаються демонструвати свої досягнення, їх цікавить результат, претендуюють на лідерство, звернути увагу на формування критичного мислення, культури спілкування, слід привчати до відповідальності, умінь співчувати.Розважливий стиль- повна свобода дій, особистий досвід прибдають власними спробами і помилками, батьки кричать, докоряють, бо вважають , що дитина сама вибирає діяльність по душі, атмосфера вдома тепла, добра, беруть участь у всіх заходах класу, діти шанобливо ставляться до старших,дитина усвідомлює свої помилки, ростуть допитливими, активними, вільно спілкуються з дорослими, протестують проти авторитарного стилю, необхідно інформувати про труднощі, стимулювати інтерес Стилі сімейного вихованняЗапобігливий стиль – коли дитина хворіє, або особливості характеру батьків, недовірливі, болісно реагують, бояться ініціатив з боку дитини, виховують інфантилізм, уникання від труднощів, мало уваги вихованню,  діти байдужі, зраджують, прагматичні, пасивні, безвідповідальні, слід формувати в батьків культуру адекватного сприйняття власної дитини, корисним є обмін думками, тематичні консультаціїКонтролюючий стиль - коли дитина виховується в дитячому будинку чи в родині опікунів, коли тривалий час живе без батьків, в таких сімÊяx воля суворо регламентується, методи покарання жорстокі, діти похмурі, схильні провокувати, замкнені, часто конфліктують, тривожні, гіпер любов до себе, негативно ставляться до критики, треба демонструвати динаміку у навчанні, розвивати інтелект, обґрунтовувати вимогиСпівчутливий стиль – умовою є недостатній матеріальний статок родини, погані побутові умови, відсутність одного із батьків, рано розпочинає трудову діяльність, замкнені, насторожені, не бажають говорити про себе, батьки вчать пристосовуватися в житті, діти мають багатий внутрішній світ, серйозні, сумлінні, гарно дружать, досягають мети, слід виховувати ініціативу, допомагати зміцнювати своє становище в колективіГармонійний стиль дитина бажана, росте в теплій, дружній атмосфері, дотримуються традицій, спільні ігри, розважливі, чуйні, активні, безстрашні, самоконтролюються, відповідальні, простодушні, батьки з гіпер почуттям обов’язку, але діти страждають від обмеженої ініціативи Шляхи сімейного виховання Програма вивчення родиниЗагальні відомості про родину:Структура родини, вік, професія батьків, побутові, санітарно – гігієнічні умови життя родини, матеріальне забезпечення.Дані про виховання:Виховна спроможність і активність родинного колективу, психологія родинних стосунків, наявність куточка школяра, дотримання дитиною режиму дня, робота батьків над формуванням загальної культури школяра, розвитком його здібностей, таланту, використання вільного часу, культура дозвілля, ставлення батьків до школи, хто з членів сім ї здійснює найбільший вплив на учня.Права і обов’язки батьків:Обов’язкиЗабов’язані утримувати дітей до повноліттяВідповідальність за виховання і навчанняВідповідальність за здобуття повної загальної середньої освіти: надати умови для навчання, дбати про фізичний та психічний стан та розвиток творчих здібностей, поважати гідність дитини, виховувати працелюбність, доброту, милосердя, шанобливе ставлення до родини, природи, мови, країни, національної історії, культури, цінностей,  повагу до законів, прав і свобод людини.ПраваОбирати та бути обраними до батьківських комітетів і радЗвертатися до органів управління освітою, керівника школи, органів самоврядування з питаннями про  навчання, вихованняПриймати рішення про участь дитини в інноваційній діяльності загальноосвітнього закладу Батьківський комітет Орган самоврядування, який обирається в класному колективі для утвердження і функціонування колективу батьків класу та сприяння  і допомоги педагогічному колективі та класному керівникові у навчанні і вихованні дітей Складається із  3-5 осіб, обирається голова , відповідальні за навчальну , культмасову та господарську роботу повинні мати авторитет, організаторські здібності, відчувати відповідальність перед суспільством, уміти зберігати відомості про особливості стану справ в окремих родинах і не робити їх предметом пересудівВін є добрим помічником учителів – вихователів в організації і проведенні класних зборів План роботи батьківського комітетуВересень-підсумки роботи за минулий рік, про впровадження шкільної форми, про звільнення дітей від плати за користування підручникамиЖовтень підготовка приміщень до опалюваного сезону, стан здоров я підлітків та шляхи його  покращення, педагогіка співробітництва педагогів  і батьківЛистопад про жорстокість і насильство в сім ї, підготовка до святкування дня св.Миколая, сприяння батьків у боротьбі із пропусками школиГрудень – надання кваліфікованої допомоги неблагополучним сімÊям, підготовка до святкування Різдвяних свят  Січень – про стан введення шкільної форми, про роль батька у вихованні дитини, організація дозвілля школярівЛютий - проблеми статевого виховання, роль батьків у формуванні адекватної поведінки школярів - підлітківБерезень - роль батьків у формуванні морально – етичних норм поведінки дітей, підготовка до святкування свята Великодня, про відповідальність батьків за виховання дітейКвітень - участь батьків в організації виховного процесу у школі, підготовка до святкування Дня матеріТравень - підготовка учнів до екзаменів, організація дозвілля дітей у літній період, звіт голови за минулий навчальний рікОбов'язки та зміст роботи батьківського комітету:Голова: організовує роботу, складає план, бере активну участь у зборах, є представником на раді школиВідповідальний за навчальну роботу: виявляє цікавість до навчання у дітей та організовує відвідування батьками уроків, відповідає за придбання підручників, посібників,  силами батьків  надає допомогу відстаючим у навчанні Відповідальний за господарську роботу: надає допомогу у дотриманні санітарно – гігієнічного стану класу, у ремонті та оформленні кімнати, придбанні необхідних речейВідповідальний за культмасову роботу: допомагає у проведенні екскурсій, походів, заходів, культпоходів, залучення до гуртків, проведення класних годин.Зміст роботи комітету:Складання плану роботи Допомога у проведенні батьківських зборівОрганізація виставок, ярмарок, екскурсій, походівЗалучення до профорієнтаційної роботиЗалучення до ремонту класної кімнати, меблів, спільних суботниківДопомога у проведенні класних годин, позакласних заходів, вечорів, культпоходів, екскурсій, турпоходівЗалучення батьків до роботи у гурткахОрганізація спільних вечорів, змагань, конкурсів, спортивних естафет тощо. Схема організації роботи з батьками у рамках класуСхема організації роботи з батьками у рамках школиФорми, методи і прийоми роботи з батькамиТрадиційні форми роботиІндивідуальні відвідування сім ї, запрошення до школи, індивідуальна педагогічна бесіда, листування, дні відкритих дверейГрупові- зібрання батьківського активу, групові бесіди, консультації, батьківські консиліумиКолективні -  лекції, бесіди, науково – практичні конференції, вечори питань і відповідей, загально шкільні збори, збори – концерти, конференції з обміну досвідом, педагогічні колегіуми, зустрічи “за круглим столом”, диспути, педагогічний всеобуч, усні журналиТрадиційні методи і прийоми роботи- спостередження, бесіди, анкетування, учнівські твори-роздумиІнноваційні форми роботи – педагогічний десант (виступ педагогів в організаціях, де працюють батьки), дерево родоводу (зустрічі поколінь, роздуми над проблемами виховання), родинний зміст(збори дітей, батьків, членів родини), сімейна скринька(добірка матеріалів з позитивним досвідом родинного виховання), народні світлиці(спільне проведення традиційних спілкувань),дні довіри(у вибрані дні батьки – лікарі, батьки-юристи  проводять консультації), аукціон педагогічних ідей(обмін досвідом родинного виховання), батьківські педагогічні ринги(спільне розв’ язання проблем), батьківські педагогічні тaбу(спільне обговорення шляхів виходу із кризових ситуацій), психологічні тренінги, збори-практикуми, збори-діалог.Як залучити батьків до школи?Необхідно:Підвищувати авторитет родиниСприймати помилки у вихованні як створення нових можливостей для розвиткуВраховувати інтереси батьківСпиратися на життєвий досвід батьківНе загострювати увагу на недоліках родинного вихованняВірити , що будь – яка родина має сильні сторониФактори, що перешкоджають ефективній роботі з батьками:Очікування швидкого та легкого успіху, бажання швидко  знайти  легкі відповіді на складні запитанняВідсутність досвіду групової взаємодіїЗамкненість батьківЗавищені очікування від взаємодії з учителем Батьківські збори як одна із головних форм взаємодії школи і сім’їПам'ятка класному керівникові до проведення батьківських зборів:Сповісти заздалегідь про батьківські збори (запрошення, запис у щоденниках), попіклуйтеся про час проведення зборів, підготуйте візитки із іменами батьківОсобливу увагу зверніть на розташування батьків в класі, для того, щоб всі чули один одногоРазом із батьками оберіть правила для учасників зборів, встановіть регламентНе забудьте про свій настрій та правило починати із позитивного, а завершувати з планування майбутньогоВикористайте  групові форми організації взаємодії , ігриДотримуйтеся того, щоб на зборах були прийняті конкретні рішення Якщо є новенькі в класі, розпочніть збори зі знайомства з батькамиПорадьтеся про ті питання , які хотіли б порушити  на зборах, що хотіли б вирішити додатковоРозкажіть про ті завдання, які ви ставите перед собою й перед класним колективом на рік, про завдання школиОзнайомте з основними справами на рік, із традиціями, планом роботи на чверть, домовтесь про допомогуРозкажіть про те, які гуртки, факультативи, секції працюють в школі для цього віку дітейОбговоріть на зборах організаційні питання: сніданки, можливості надання матеріальної допомоги, про форму одягуВиразіть подяку всім, хто прийшов на збори і знайшов час для спілкуванняВ особистих бесідах оцінювайте успіхи дітей відносно їх потенціальних можливостей  Види батьківських зборів:Організаційні, тематичні , поточніЗбори – диспути, збори - конференції, збори-практикуми ,  зустрічі поколінь, батьківські клубиЗбори-концерти, батьківські вечориЗбори-семінари, тренінги,  батьківські читання Педагогічні роздуми, батьківські рингиПідсумкові батьківські збориОрієнтовні теми батьківських зборів1-4 класиПочаток навчання – важливий етап у життіВиховання поваги й любові до батьків, рідної землі й історії свого народуМолодший шкільний вік і його особливостіХочу й повинен (профілактика правопорушень)Як виявити і розвивати здібності у дітейГра і праця в житті дітей молодшого вікуВиховання характеру дитини у родиніРежим дня молодшого школяраЗакон, родина, дитина.Батьки і діти (роль особистого прикладу батьків)Сімейні прогулянки на природу як важливий фактор екологічного і фізичного виховання дітейЗбереження родинних традицій, родинних реліквійНове в системі національного виховання5-6 класиРоль родини у формуванні в підлітків свідомої потреби в системі праціОрганізація літньої праці і відпочинку дітей у родиніВиховання здорової дитини у родині, збереження генотипуВикористання родинних традицій і свят у патріотичному вихованніШкода алкоголю й тютюнопаління7-9 класи Приклад батьків у вихованні дітейОсобливості виховання підлітків у родиніКнига в родині. Формування читацьких інтересів у дітейМетоди професійної орієнтації школярів у родиніНавчальна діяльність старшого школяра й керівництво нею.Роль родини в готовності підростаючого покоління до праці10-11 класиОсновні напрями виховання у родиніПсихолого - педагогічна самоосвіта батьків як важливий фактор підвищення їх педагогічної компетенціїРоль родинних стосунків і традицій у підготовці старшокласників до родинного життяКласному керівникові необхідно пам'ятати:Не можна засуджувати присутніх на зборах за пропуск попередніх зборівПорівнювати окремих учнів і різних класівНадавати негативну оцінку класу в ціломуПереоцінювати значення окремих шкільних предметівВибирати для спілкування грубу інтонацію Осмислення висновків після проведення батьківських зборів:Явка батьків на збориПерсональний склад батьків, які залишилися на індивідуальну бесіду після зборівПитання батьків під час проведення зборів їх участь у обговоренні черги денноїІнформація про результати зборів повинна донестися до адміністрації школи, пеедагогів-колег, при необхідності до шкільного психолога або лікаряЩо таке  батьківський всеобуч?Форма психолого – педагогічної освіти батьківської громадськості, що створена в рамках загальноосвітнього закладу освіти і спрямована на підвищення рівня педагогічної культури батьків та сприяє задоволенню власних інтересів батьків у педагогічних знаннях і вміннях щодо виховання  своїх дітейТематика засідань педагогічного всеобучу для батьківПроблема “батьки - діти”Режим дня школяраМистецтво вихованняПро родинну демократіюРоль родини у вихованні моральних почуттів дитиниПрава і свободи людини в УкраїніОсобливості статевого виховання дітейПрава і обов'язки батьків, свята в родиніТрадиції родинного виховання   Юридична консультація для опікунівДисципліна і самоконтроль школяраСвято в рідному доміУкраїнська родинна педагогіка про вихованняРоль школи у професійному самовизначенні учня школиДевіантна поведінка школяра: діагностування, допомогаФормування правової культури батьків, роль батька і матері у вихованні дітей. Які права має дитина?Право на життяПраво на любов і піклування з боку батьківПраво на інформаціюПраво на  освіту, відпочинок, повноцінне харчування, медичну допомогуПраво на  захист від непосильної примусової праці Право на захист від насильства, тортур, жорстокості й покараньОрієнтовна програма клубу батьківського спілкування Проблема національного виховання учнів .(лекція)Наші діти, хто вони? (диспут)Батькам про педагогічне родинознавство (інформація)Що заважає дітям бути вихованими?(бесіда за круглим столом)Чи вміємо ми, дорослі, спілкуватися з дітьми? (дискусія)Що означає виховувати правильно?(диспут)Дозвілля у нашій родині (сімейний портрет)Традиції в українській родині (родинний вогник)Про позитивні і негативні якості характеру(Зустріч із психологом)Помилки родинного виховання (ділова гра)Чому не завжди ми слідкуємо порадам наших педагогів(вечір запитань і відповідей)Відповідальність батьків за виховання дітей (зустріч з юристом)Моральність у родині. У чому вона полягає? (Особистісно – рольова програма)Про співпрацю батьків, вчителів, дітей(підсумкова конференція)Виховна програма “Соціальна робота з сім’єю”Сім’я як провідний компонент системи соціального формування особистості  (вступна бесіда)Місце і роль сім’ї в соціалізації особистості(лекція)Історичний розвиток та становлення сім ї, родини ( перегляд відеофільму)Сучасні погляди на сім’ю, типи сімейВиховання в сім’ї як соціально – педагогічне середовище(лекція)Сім’я - первинне середовище дитини (бесіда)Проблема конфлікту в середовищі сім’ї (ділова гра)Сім’я мала група . Спілкування, авторитет батьків.(Диспут)Соціальний конфлікт. Природа. Наслідки.(зустріч за круглим столом )Соціальні, психологічні служби, інститути допомоги і відповідей сім’ї. Організація і зміст роботи. (вечір запитань і відповідей)Історичний розвиток інститутів на допомогу сім’їФорми взаємодії школи і батьківКласні години  або організаційні збори з планування спільної роботи дітей і батьків на навчальний рік.Проведення спільних класних годин, зборів, вечорів, заходівЗагальні збори батьків і учнів “Ми – одна родина”Творчі звіти  “Живемо разом”, “Наша родина”Заняття “Вчимося спілкуватися”, “Наше дозвілля”Класні години для дітей і дорослих  “Про доброту і милосердя”, “Вчимося жити разом”Збори – диспути  “Батьки і діти”, “Роль батьків у вихованні дітей”, “Конфлікти і їх подолання”Пам’ятка для батьківЯкщо дитину постійно критикують, вона вчиться ненавидіти Якщо дитина живе у ворожнечі, вона вчиться агресивностіЯкщо дитину висміюють, вона стає замкненоюЯкщо дитина росте в докорах, вона вчиться жити з почуттям провиниЯкщо дитину хвалять, вона вчиться бути вдячною Якщо дитину підтримують, вона вчиться цінувати себеЯкщо дитина живе в розумінні й доброзичливості, вона вчиться знаходити любов у цьому світіЗаповіді для батьків:Ніколи не займайтеся вихованням у поганому настроїЧітко визначайте, чого саме ви вимагаєте від дитиниНадайте дитині самостійності, виховуйте, а не контролюйте кожен її крокКраще не підказуйте головного рішення, а вкажіть шляхи його й час від часу аналізуйте разом з дитиноюНе пропустіть момент першого успіхуВчасно  зробіть зауваження, відразу оцініть вчинок і зробіть паузу – дайте усвідомити почутеВиховання не може бути поетапнимВихователь повинен бути суворим, але добрим Список використаних джерел:Л.В.Байбородова “Взаимодействие школы и семьи”, Ярославль, 2003 г.Л.С.Сухарева «Родительское собрание в начальной школе», Харьков, 2007 г.”Традиції у спілкуванні з батьками учнів”, В.Л.Сухар, Харьків , Ранок, 2007р.“Батьківські збори”,Харьків , Ранок, 2007 р.“Організація роботи з батьками”, Тернопіль, Астон, 2002 р.І.М.Рибальченко, “Вас призначили класним керівником”, Харьків, Основа, 2007 р.І.М.Рибальченко “Взаємодія з батьками”, Харьків, Основа, 2007 р.В.П.Сазонов. “Організація виховної роботи в класі”, Педагогічний пошук, Харьків, Ранок, 2007 р.